У неділю, 26 квітня, виповниться 180 років з часу виходу першого видання “Кобзаря” Тараса Шевченка.
Громадський інститут аналітики Франківська запрошує всіх у цей день читати Шевченків “Кобзар”.
“Читання у режимі онлайн, читання у сімейному колі стануть великим духовним єднанням українців у Шевченковому слові. Підтримайте нашу ініціативу!” – звернулися організатори до франківців.
30 квітня 1840 року петербурзький цензор Петро Корсаков підписав квиток на видачу “Кобзаря” Тараса Шевченка з друкарні Є. Фішера. Ця дата вважається днем виходу в світ першого “Кобзаря”.
Перший “Кобзар” побачив світ накладом 1000 примірників по 114 сторінок. Зворот першого аркуша книжки був прикрашений офортом за малюнком Василя Штернберґа “Кобзар із поводирем”. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ Кобзаря, який і дав назву збірці, пише Знай.
Видання “Кобзаря” було зроблено ярижкою (орфографія української мови, основана на російських правилах читання. – Ред). Справа в тому, що Емський указ російського уряду забороняв окрему українську абетку, а до друку допускалися лише тексти, записані “без отступления от общерусской орфографии”.
На той час Тарас Шевченко вже написав поеми “Катерина”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, балади “Перебендя” і “Тополя”, послання “До Основ’яненка”, думку “Нащо мені чорні брови…” Ці твори поета склали першу його поетичну збірку “Кобзар”. Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів “Думи мої, думи мої…”, який вмістив на початку книги.
Із усіх прижиттєвих видань творів Шевченка перший “Кобзар” 1840 року був найбільш привабливий зовні: гарний папір, зручний середній формат, чіткий шрифт, рівний набір, продуманий розподіл тексту та його частин. Кожний твір розпочинався зі спуску на непарній сторінці, а у поемі “Катерина” так починався й кожен з п’яти розділів.
Продавали “Кобзар” по карбованцю сріблом за примірник.
Розійшлась книга Шевченка дуже швидко, і успіх її був величезний. Жодна з попередніх українських книжок не набула такого поширення. Заборона й вилучення “Кобзаря” після арешту Т. Г. Шевченка у 1847 році зробили цю реліквію української літератури раритетом ще за життя поета. Повернувшись із заслання, Шевченко й сам не мав свого першого “Кобзаря”. Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників цього видання.