Хто ж і коли вигадав нам таку красуню-піцу? Вона прикрашає столи від ресторанів до наших власних домівок. Піца є світовим хітом, її впізнають будь-де, а зможе приготувати, напевно, і дитина. Сьогодні ми поринемо крізь тумани часу, щоб розкрити походження нашої улюбленої страви.
Вибір редакції: Ресторан TREBA PIZZA в чарівному Івано-Франківську!
Біля джерел
Наприкінці XVIII ст. Неаполь був галасливим і швидко зростаючим містом у південному регіоні Італії. Завдяки закордонній торгівлі та постійному притоку людей із сільської місцевості кількість жителів зросла з 200 000 у 1700 році до 399 000 у 1748 році.
Населення зростало занадто швидкими темпами. Багато жителів Неаполя опинилися у становищі скрути. Відомі як лацароні, вони виконували низькооплачувану роботу і постійно змінювали місце життя і праці. Для того щоб вгамувати голод у дорозі, й була створена піца. Перші піци розповсюджували вуличні торговці у великих картонних коробках і продавали шматочками. Тоді їх готували з дешевих і легкодоступних інгредієнтів, як:
- часник,
- сало та
- сіль (чи ж не смачно?).
XIX століття
У 1889 році король Умберто I та королева Маргарита відвідали Неаполь. Тут королівська сім’я забажала знайти простішу альтернативу надскладній французькій кухні, яку вона звикла споживати. Кухар зібрав 3 різновиди піци:
- одну з салом, качіокавало (сир із кінського молока) і базиліком,
- другу — із чеценієллі (вид риби),
- третій — із помідорами, моцарелою та базиліком.
Третя піца настільки сподобалася королеві, що її назвали на її честь «Піца Маргарита». Королівське схвалення підняло піцу з рівня страви для місцевих селян до національної страви зі справжнім італійським корінням, такої як паста та полента.
XX століття
У пошуках роботи неаполітанці рушили за океан на північ. При цьому прихопили із собою рідну кухню. У 1905 році вони досягли східного узбережжя Америки. Тоді в Нью-Йорку відкрилася перша піцерія під назвою «Lombardi’s». Піца швидко стала американізуватися та поширилася далеко на захід країни.
Міжвоєнний та повоєнний періоди ознаменувалися сплеском міграції. Люди переносили зі собою і знання про улюблену їжу. Тоді ж піца утвердилася як популярна італійська страва. Ресторани по всій Італії починають пропонувати власні регіональні варіації. Разом із ростом купівельної спроможності споживачів покращувалася і якість та розмаїтість начинок піци.
Значну трансформацію на фоні економічного піднесення піца пережила у США у 50-ті. Доходи громадян зростали, а піца “одомашнилася”. У домівках почали з’являтися’ холодильники та морозильні камери, зріс попит на заморожені напівфабрикати. Так світ отримав заморожену піцу.
Довелося внести зміни в рецепт, щоб мати можливість заморожувати інгредієнти. Так для основи перестали використовувати свіжі томати, а замість них прийшла знана тепер однорідна паста. Крім того, потрібно було знайти чи розробити нові сири — придатні для замороження.
Комерціалізація також змінила те, як купували та їли піцу. Дедалі більше людей ставали власниками автомобілів та мотоциклів. Так стало можливим доставляти смачну ще свіженьку піцу напряму до дверей покупців у зручний для них час.
Друга половина XX ст. знаменувалася відкриттям найбільш відомих у світі мереж доставки піци:
- 1958 — відкрився перший “Pizza Hut”;
- 1967 — відкрився перший “Domino’s”;
- 1984 — відкрився перший “Papa John’s”.
- Прикметно, що всі вони американські.
Сьогодення
Піца популярна, як і раніше. Ви знайдете її у затишних сімейних ресторанах та гігантських комерційних мережах. Існують сотні основ і начинок на вибір. Свою піцу знайде і затятий м’ясоїд, і переконаний веган. Її легко їсти, у неї неповторний смак — у наших серцях завжди буде місце для піци.
ПРОМО
