Обряд Маланки із села Белелуя Снятинської громади, гуцульське дереворізьблення та традиційні жіночі прикраси із бісеру на Івано-Франківщині внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Відповідний наказ 14 липня оприлюднили на сайті Міністерства культури та інформаційної політики.
Традиція гуцульського художнього дереворізьблення включає звичаї, обряди, святкування; традиційні ремесла; сакральне мистецтво. І стосується таких регіонів: місто Косів, селище Кути, села Яворів, Річка, Брустури, Снідавка, Шепіт, Космач, Прокурава, Соколівка, Вербовець, Старий Косів, Рожнів, Великий Рожин Косівського району, села Криве Поле, Криворівня, Верхній Ясенів, Красноїлля, Замагора, Голови Верховинського району, село Микуличин, Татарів, селище Ворохта, Надвірнянського району, селище Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області.
Традиційний обряд Маланка села Белуя – усні традиції та форми
вираження; виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування. Прикарпаття, зокрема село Белуя Снятинської ТГ Коломийського району Івано-Франківської області.
Традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті – традиційні ремесла. Села Космач, Прокурава, Люча, місто Косів Косівського району, селище Верховина, село Криворівня Верховинського району, село Білі Ослави, місто Надвірна Надвірнянського району, місто Івано-Франківськ Івано-Франківської області. Ця традиція частково побутує також на Покутті, Опіллі, Бойківщині.
У документі серед рекомендацій громадам ― до 15 серпня 2023 року подати до Мінкульту план збереження традицій до п’яти років. Його потрібно розробити із залученням їхніх носіїв та зацікавлених організацій.
Також потрібно звернути увагу на передачу знань про ці традиції, дослідження культурного простору та підвищення обізнаності про них. Окрім цього, провести докладніші дослідження в громадах та звернути увагу на відродження втрачених сегментів, внесених до списку ремесел та обряду.
Нагадаємо, гуцульську бриндзю та “Коляду на Майзлях” зарахували до національної культурної спадщини