За плечима військовослужбовця одного з ТЦК та СП Івано-Франківської області Віталія Гладія фронт та сотні врятованих життів. Бійцю 44 роки, пише КУРС з посиланням на Івано-Франківський ТЦК та СП.
До повномасштабного вторгнення Віталій Гладій працював на столичних будовах. А коли ворог ступив на українську землю, військовий без вагань змінив будівельну каску на бронежилет.
Чоловік долучився до 10 ОГШБ і два роки розміновував територію Донеччини.
Перший бій військовий прийняв в місті Часів Яр, яке на той момент штурмували окупанти.
«Ми заїхали на позицію. Ну, і раптово почався бій. Хлопці не встигли заїхати на позицію, закопатися. Нам навіть не дали до позиції доїхати. Хлопці просто забігли в посадки і почали зариватися. Техніка згоріла, речі погоріли, але треба було тримати лінію оборони. Ми тримали, не дали, щоб ворог зайшов. Але сили були нерівні. Ворог більш підготовлений, ніж ми», – пригадує Віталій Гладій.
Він двічі був поранений, після другого поранення ще пів року служив на передовій.
«Я ще хотів там бути, але коли прийшлося мені робити роботу з розмінування і коли я підійшов до міни зняти розтяжку, помітив, що в мене зникає координація. Ну від того, що в мене був забій голови і в мене стоїть пластина», – розповідає військовий.
28 травня буде рік, як Віталій служить в ТЦК. Військовий пояснює, що мобілізація є необхідною, адже військовозобов’язані самі вже не приходять.
«Ми їх запрошуємо. Ми не порушуємо їхні права. Ми гарно з ними спілкуємося, питаємо, які захворювання має. Ніхто силою не веде. Ми всі віримо в ту перемогу і надіємося, що в перших рядах нашої перемоги будуть захисники», – відзначає Віталій Гладій.
Читайте також: “Перепрошую, у нас війна”: працівник ТЦК про мобілізацію на блокпості в Яремчі.
