Депутати Івано-Франківської міської ради 10 березня прийняли рішення про залучення ґранту від Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) у розмірі 9,5 млн євро на будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб.
Спорудити житло для переселенців планують у селі Микитинці в районі Хриплинської промислової зони. Окремим рішенням міськрада змінила цільове призначення цієї ділянки під будівництво багатоквартирного будинку та передала її у постійне користування управлінню капітального будівництва міської ради.
Майже на гектарі землі планують спорудити п’ятиповерхові будинки. Фінансування будівництва здійснюватиметься у рамках програми дій Європейського Союзу “Житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та відновлення звільнених міст України”.
Хто будуватиме житло, визначать на конкурсі. Підрядник отримуватиме кошти за виконані роботи безпосередньо від ґрантодавця. Передбачається, що квартири розподілятиме міська рада, але вони залишаться власністю громади.
Проти будівництва у Микитинцях виступили старости двох сіл та Богдан Пукіш – співвласник підприємства “Пресмаш”, яке перебуває у процедурі банкрутства.
Пукіш каже, що завод розташований через дорогу від того місця, де хочуть будувати житлові будинки. Він переконує, що підприємство планує вийти з банкрутства і встановлює обладнання, яке створюватиме “вібрацію ґрунту у радіусі 350-400 метрів”.
“Я не буду оголошувати, що ми там робимо і те, що ми плануємо, – ми сьогодні архіважливі для держави, – сказав на сесії Пукіш. – І тому я категорично проти, щоб будувати там житлові будинки”.
Та Пукіш начебто не проти будівництва промислових об’єктів.
“В нас перетворюється місто на спальний район, знищуються всі заводи і перетворюються на спальні райони. А де ви плануєте, щоб люди працювали? Всі щоб за кордон виїжджали чи як?” – виголосив Пукіш.
Перша заступниця міського голови Вікторія Сусаніна зазначила, що на початку повномасштабного вторгнення громада отримала від релокованого бізнесу 130 заявок на розміщення, але “Пресмаш” не прийняв жодну з них.
“Я пам’ятаю, як почалося повномасштабне вторгнення, ви мені писали, що маєте площі. І ми знаємо, що ми до вас посилали і просили, щоби ви розмістили у себе релокований бізнес. Пройшло півтора року, ви нікого не прийняли і нікого до себе не пустили”, – дорікнула Пукішу Сусаніна.
До речі, ВАТ “Пресмаш” перебуває у процедурі банкрутства з 2015 року. За даними аналітичної системи youcontrol, підприємство має понад 12 млн грн податкових боргів. За словами самого Пукіша, завод не може здійснювати господарську діяльність, бо санацією заводу керують люди ексміністра оборони часів Януковича Павла Лєбєдєва, який намагався забрати підприємство.
Староста села Хриплин Роман Соколик запевнив, що не проти залучення ґрантів на будівництво житла, але проти зміни цільового призначення землі й будівництва житла у промисловій зоні.
Соколик запевнив, що такої ж думки дотримуються підприємці, які працюють у Хриплинській промисловій зоні, та дорадча рада села.
У зверненні дорадчої ради, яке староста зачитав на сесії, йдеться про те, що будівництво житлових будинків вплине на роботу промислових підприємств та зруйнує Хриплинську зону, бо відкриє можливості для інших забудовників.
“Дуже прикро, що дорадча рада села Хриплин не вивчає законодавство, бо були внесені зміни у законодавство і дозволено на землях якраз промисловості залучати кошти і будувати будинки для внутрішньо переміщених осіб”, – прокоментувала звернення Вікторія Сусаніна.
“І хочу вам нагадати, що Європа зараз прийняла майже 8 мільйонів українців, а ми не можемо дати дозвіл, щоб прийняти 706 ВПО”, – додала вона.
За словами Вікторії Сусаніної, будівництво житла саме в тому місці дасть розвиток промисловій зоні. Вона натякнула, що не варто прикриватися підприємствами, які там працюють.
“Може, вам нагадати кількість працівників на всіх підприємствах і кількість сплачених податків? Не будемо говорити про “Пресмаш”, який навіть зупинку не може привести до ладу, щоб автобус зупинявся”, – заявила Сусаніна.
Натомість у селі Микитинці, де власне і планують споруджувати будинки для ВПО, дорадча рада погодила місце будівництва. Але староста села Ірина Паращук зазначила, що думки селян розділилися. Вона запропонувала перенести розгляд питання про залучення ґранту, бо “дорадча рада не може висловлюватися від всієї громади”.
“Хто готовий прийняти внутрішньо переміщених осіб?” – звернувся міський голова Руслан Марцінків до старост приміських сіл.
Руки підняли кілька з них, зокрема і староста Чернієва Богдан Грейда.
“Богдан Дмитрович, ви от піднімаєте руку, але, пригадуєте, ми хотіли будувати, ви також були проти. Ми всі за колгосп, але не в нашому селі”, – закинув йому Марцінків.
КУРС писав, що у Чернієві міськрада виділила 10 га землі на будівництво житла для людей з інших регіонів України, які вимушено переїхали через бойові дії.
Проте громада Чернієва виступила проти будівництва, і місто взялося шукати іншу ділянку.
“Ми не хочемо, бо то внутрішньо переміщені особи. Таке враження, що це не українці. Я вам ще раз хочу нагадати, що внутрішньо переміщені особи – це і родини загиблих, це і льотчики, це інваліди війни. Вперше Європа дає гроші, сама контролює будівництво житла, сама робить тендери і каже: ми це житло віддаємо громаді, громада хай розподіляє. І житло у власності міста. А ми кажемо: нє, ми цього не хочемо і не пустимо”, – присоромив старост Марцінків.
Зрештою, депутати міської ради таки проголосували за залучення ґранту і за зміну цільового призначення землі у Микитинцях. Також Руслан Марцінків пообіцяв зустрітися з місцевими мешканцями Микитинців, які виступають проти будівництва.
За словами заступника міського голови Віталія Федоріва, в Івано-Франківській громаді потребу в житлі мають щонайменше 5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
