На Прикарпатті сімейну династію народних майстрів продовжує вже в третьому поколінні Назар Габорак. Чоловік виготовляє гуцульські топірці або, як їх ще називають, бартки. Горяни-чоловіки з давніх-давен використовували їх у будні та на різдвяні свята. Сьогодні топірці – колядницький атрибут серед місцевих та туристичний сувенір для гостей краю.
Назар Габорак народився у селі Брустурів на Косівщині. Воно здавна славиться великою кількістю народних майстрів. Мосяжнижцтвом хлопець займається з малих літ – виготовляє топірці та інші вироби з латуні вже 18 років, йдеться в сюжеті “Еспресо“.
А перед цим Назар розігріває латунь на високій температурі. Заливає розплавлений метал у форму та очікує, доки вона охолоне. Далі, каже, діло техніки.
Топірцями Назара користуються гуцули в гірських районах Прикарпаття. Від Різдва і до Водохреща ці вироби – неодмінні атрибути тутешньої коляди. Щоправда, ця традиція збереглася лише у сусідньому з Косівським – Верховинському районі.
Любов до мосяжництва Назару привив його дідусь Федір Шмадюк. Він займався цією справою майже 30 років і передав усі секрети своєму внукові. Назар не приховує – якість його виробів дуже висока. Тож уже готові бартки тут довго не застояться. Попри їхню унікальність ціна топірців невисока – від 120 до 250 гривень.
У планах майстра передати навики ремесла і своєму синові. Він продовжуватиме традицію і буде вже четвертим у родині мосяжником.
