Стартував 30-й ювілейний Львівський міжнародний літературний фестиваль BookForum. До 8 жовтня триває марафон подій: панельні дискусії з письменниками та інтелектуалами, зустрічі з іноземними гостями, презентації книжкових новинок, Ніч поезії і традиційний книжковий ярмарок.
Вчора на Львівському Книжковому Форумі’2023 відбулася церемонія нагородження премією «Зустріч», повідомили на сайті форуму.
Роман «Амадока», написаний письменницею з Франківська Софією Андрухович і опублікований у 2020 році львівським «Видавництвом Старого Лева», став третім лауреатом книжкової премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія».
Далекосяжний у часі й просторі, титул роману «Амадока» походить від назви найбільшого в Європі озера, розташованого на території сучасної України. Проте роман — не про озеро, а про його зникнення. Про зникнення цілих світів і культур і про те, що залишається натомість. Чи існує зв’язок між Другою світовою війною та Голокостом і знищенням української інтелігенції у часи сталінських репресій? Яким чином це пов’язано з війною, яку Росія провадить проти України і яка почалася не в XXI столітті, а вже дуже давно? І як усе це віддзеркалила пам’ять, колективна та індивідуальна?
“Попри значний резонанс у суспільстві, роман «Амадока» Софії Андрухович досі достатньо не проговорений та й не прочитаний в українському літературному та загалом культурному дискурсі, – зазначила членкиня міжнародного журі Премії «Зустріч» 2023 року Ольга Муха. – Порядок світу і статус справжності — це те, про що запитують себе герої всіх сюжетних ліній роману, чи то пак щонайменше трьох романів під однією обкладинкою на раз. У пошуку розуміння, що відбувається, через історії неокласиків — Віктора Петрова та його стосунки із Софією Зеровою, закоханого Пантелеймона Куліша та його “мовчуще божество” Марка Вовчка, листування Миколи Зерова і Миколи Хвильового, сталінські репресії, переслідування і знищення української інтелігенції у 30-х роках, усі з яких мають своє віддзеркалення на характерах й історіях героїв сучасних, Софія Андрухович приводить нас не до осмислення, ні, а до відчуття. Болюче Чоловікове відтворення чи радше конструювання себе через не-свої спогади та нав’язану ідентичність подекуди нагадує наше відтворення ідентичності, розмитість наших меж”.
Довідково. Софія Андрухович — письменниця, перекладачка, публіцистка. Вона написала сім книжок прози, зокрема «Літо Мілени» (2002), «Старі люди» (2003), «Жінки їхніх чоловіків» (2005), «Сьомга» (2007), «Фелікс Австрія» (2014), «Сузір’я Курки» (2017) та «Амадока» (2020), переклала низку творів Мануели Ґретковської, Клайва Стейплза Люїса, Джоан Роулінґ, Кадзуо Ішіґуро, Айн Ренд і Тоні Джадта. Її роман «Фелікс Австрія» був відзначений як «Книга року ВВС» у 2014, а в 2017 році нагороджений літературною премією Вишеградського Східного партнерства (VEaPLA), у 2015 році вона отримала премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського. В 2023 році роман «Амадока» був відзначений премією імені Шолом-Алейхема. Її твори перекладено англійською, польською, німецькою, чеською, французькою, угорською, сербською та іншими мовами.
