У селі Битків Надвірнянського району колись була потужна нафтова промисловість. Там залишились відомчі будинки. Вже чверть століття тому їх визнали аварійними, але люди продовжують там жити без елементарних умов, йдеться в сюжеті Факти.ICTV.
На 30 квадратних метрах живе три покоління – четверо дорослих і двоє дітей. Окрім стін, тут нема жодних умов, каже Світлана. Туалет на вулиці – один на весь будинок. Живуть без опалення, води та каналізації.
Будинкам 100 років. Вони зводились ще за Польщі. Пів століття тому сюди поселили людей, які працювали на нафтовому промислі. У будинку раніше мешкали вісім родин, залишились – чотири. Решта втекли з руйн – хтось до родичів, а хтось орендує житло.
Споруди визнали аварійними ще у 90-х роках. Мешканців поступово виселяли. Взамін давали квартири у райцентрі Надвірній.
Пані Юстину вже раз переселили, але замість квартири вона переїхала разом з дітьми до сусіднього бараку. Пенсіонерка живе на другому поверсі. Над нею дірявий дах, наскрізь прогнила навіть підлога.
Врятувати власними силами дірявий будинок, який від старості розсипається на очах, люди не можуть. П’ять років їм обіцяли розв’язати проблеми, збирали документи. Відтоді квартплату не платять, але за будинками ніхто й не дивиться.
У Биткові залишилося понад два десятки таких розвалищ. У них живе понад 230 людей. Сюди не може потрапити ні швидка, ні пожежна. Доїзду немає. Нафтовики підсипають дорогу лише тоді, коли їдуть на свердловину. Востаннє це було два роки тому. Людям щоразу доводиться йти пішки 1,5 км.
В Укрнафті ще п’ять років тому підрахували, щоб всіх переселити, потрібно 20 млн грн. Людям запропонували переїхати до реконструйованого гуртожитку. Це мали бути 18 однокімнатних і 12 двокімнатних квартир з окремим санвузлом, ванною і кухнею. Вартість проєкту 7 млн грн, але більшість відмовилася.
Тим часом у Биткові і навколишніх селах не припиняють викачувати нафту. Цьогоріч її добувають на 6% більше. Та от про людей, які віддали промислу роки життя, тут схоже забули.