Два куми-волонтери Володимир Муссур та Роман Боринець з Брошнів-Осади, що на Івано-Франківщині, створюють наземний дрон для евакуації поранених військових. Радіокерований пристрій розганяється до 20 км/год та може перевозити щонайменше 150 кг.
“Є поранений. Завантажили його на дрон, або він сам виліз. Ще доробимо кузов з ременями, аби можна було прищепитися або ноші поставити. І той, хто евакуює на відстані, керує дроном до безпечної зони”, — так описує механізм роботи евакуаційного дрона волонтер Володимир Муссур.
Це вже другий безпілотник, який сконструювали волонтери Володимир Муссур та Роман Боринець, розповідає Суспільне.
Перший пристрій три тижні тому відправили українським військовим на Запорізький напрямок. Роман Боринець розповідає: дрон допомагає бійцям підвозити боєприпаси, їжу чи воду.
“Хлопці дуже задоволені. Надсилали нам відео з повітряного дрона, як наш наземний безпілотник з позиції на позицію підвозить боєкомплект. Бо лінія прострілюється, і, коли хлопці самі щось підвозять, може бути “двохсотий”. А так дрон відправили — і йому нічого не буде. Бо він не живий, але робить роботу”, — розповідає волонтер Роман Боринець.
Майстер каже: другий дрон вирішили удосконалити. Замість велосипедних коліс поставили мотоколеса. Зараз працюють над ходовою частиною дрона, щоб зробити його більш мобільним. Чи подужає наземний безпілотник більше ніж 150 кг, волонтери перевірятимуть. Тести проведуть після того, як сховають електроніку в ящик збоку.
Зараз евакуаційний дрон готовий на 60%. Аби якомога швидше його закінчити, майстри чи не щодня приходять працювати в гараж. У схожому гаражі, пригадують куми Володимир та Роман, і виникла ідея створити наземний дрон. Вони ремонтували автівку для військових, коли з’явилася новина про атаку на базу Чорноморського флоту в бухті Севастополя морськими та повітряними дронами.
“Кум задумався і каже: “Повітряні дрони є? Є. Морські дрони є? Є. А чому наземного нема? Такого, щоб був бюджетний, нема. Давай зробимо?”. Кажу: давай. І нас із шістьох троє говорять: “Що ви фігнею займаєтеся? Навіть не думайте”. Кажу: “Хто зі мною?”. Кум відповідає: “Я. Робимо. Це вже діло принципу”, — переповідає розмову Володимир Муссур.
Перший безпілотник волонтери змайстрували власним коштом. Він вартував приблизно 100 тис. грн. Куми кажуть: тоді не наважувалися брати гроші в людей, бо раніше такого не робили і хотіли переконатися, що винахід матиме успіх.
“Така потреба виникла, тому що дуже багато знайомих воюють і ми спілкуємося з ними. Вони кажуть: “От ідемо на позиції, несемо все в руках. От би щось таке придумати, щоб воно само собі неслося”. І ми придумали дрон”, — каже волонтер Роман Боринець.
Гроші на евакуаційний дрон надсилали небайдужі. Його вартість — приблизно 80 тис. грн. Коли волонтери завершать роботу та передадуть безпілотник на фронт, почнуть розробляти наступний. Для нього вже закупили колеса. Та перед тим як майструвати новий винахід, хочуть дочекатися відгуків від військових, щоб наступний дрон був ще кращим.
