fbpx

Не дієта: митрополит дав настанови на Різдвяний піст, який розпочався

Суспільство 19:28, 29.11, 2020

Церква поступово готує вірян до святкування Різдва Христового молитвою і постом, який триває сорок днів, від 28 листопада до 6 січня (за новим стилем).

Саме 28 листопада, на Пилипівку, закінчувалось осіннє обрядове коло, початком Різдвяного посту. За день до цього, в день пам’яті апостола Филипа, влаштовували так звані заговини, або, як прийнято казати на Галичині, «запусти». Сім’ї ходили в гості до своїх родичів, кумів, сусідів.

Як провести Різдвяний піст, прикарпатцям дав настанови митрополит Івано-Франківський і Галицький ПЦУ владика Іоасаф Василиків.

Мета цього посту полягає в тому, щоб ми до Різдва Христового очистили себе молитвою, таїнствами сповіді та причастя, щоб із чистим серцем змогли зустріти явленого у світ Сина Божого.

“Духовний і тілесний піст, коли вони пов’язані один з одним, є найкращою підготовкою до святих дванадцяти днів святкування Різдва Христового та Богоявлення”, – каже владика Іоасаф.

Загальні правила Різдвяного посту менш суворі, ніж Великого. Зрозуміло, що в цей час заборонено м’ясні, молочні продукти, яйця. Крім того, у понеділок, середу і п’ятницю, за Уставом, віряни не споживають рибу, вино й олію. У вівторок і четвер харчуються з олією. Риба під час Пилипівки дозволяється в суботу, неділю та великі свята. Із 2 по 6 січня піст посилюється: навіть у суботу й неділю риба не благословляється. А на Святвечір, 6 січня, за благочестивим звичаєм, якщо дозволяє здоров’я, варто взагалі утриматися від їжі «до появи першої зірки».

Однак обмеженнями в харчах піст аж ніяк не вичерпується. Той, хто поститься, повинен більше уваги приділяти своєму духовному життю: молитися в храмі та вдома, читати Святе Письмо, християнську літературу. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів – необхідно примиритися, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють постувальника всіх плодів його праці.

Також піст – це добра нагода покинути погані звички (куріння, зловживання хмільним, картярство, лихослів’я), усілякі надмірності.

“Піст – це відмова не тільки від скоромної їжі, але й від гріховних думок, згубних пристрастей і звичок для того, щоб можна було з чистим серцем зустріти свято Різдва. Без молитви і покаяння піст може бути лише дієтою”, – зазначає владика Іоасаф.

“Піст – провісник всіх добрих справ. Постом приборкуються пристрасті людини, утихомирюється сама людина, яка утихомирюється в душі, і з ближніми своїми”, – додає митрополит Івано-Франківський і Галицький.

Дні посту – це час рясного виявлення милосердя, примирення з усіма, прощення. У молитві й пості людина осягає найвищий сенс життя, торкається серцем Царства Божого…

“Наша подорож до Вифлиєму веде нас також на зустріч з новою епохою, з Новим Роком. Яким він буде для кожного із нас, нам невідомо, але маємо надію на Того, на зустріч з Яким ми й подорожуємо. Він наповнює наше серце надією на перемогу над коронавірусом і перемоги над ворогом, який топче нашу землю, руйнує наші міста і села”, – промовляє владика Іоасаф до вірян.

Владика Іоасаф молитовно побажав усім, хто береться до посту, духовного подвигу посту, приємного, радісного і втішного.

“Боже благословення хай перебуває з усіма вами в дні Різдвяного посту! Всякий, хто гідно, як належить православному християнину, проходитиме цей період свого утвердження у вірі, і чистоті, духовній і тілесній, той в радості чистоти серця зустріне світле свято Різдва Христового. Бо сказано в Писанні “чисті серцем Бога побачать”, – нагадав владика.

Головні новини Івано-Франківська та області у Telegram

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: