В Університеті Короля Данила сьогодні відбулася одна із сесій розробки Стратегії розвитку Івано-Франківська до 2030 року. Мова йшла про просторовий розвиток та міську мобільність.
Навіщо місту нова стратегія?
Олександр Солонтай, один з експертів розробки нової стратегії Франківська та модератор зустрічі «Просторовий розвиток та міська мобільність», пояснив, що оновлення Стратегії міста – потреба синхронізації з ЄС. У зв’язку з тим, що в червні минулого року країни-члени Європейського Союзу проголосували за надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, то розробка містами України стратегій свого розвитку до 2030 року є загальнодержавною політикою.
Формально Франківськ міг би не затівати перегляд стратегії свого розвитку – остання стратегія міста була прийнята в 2017 році і діє до 2027 року. Проте забагато змінилося за минулі три роки, зазначив Солонтай.
Цю ж думку просував у вступному слові і міський голова Франківська Руслан Марцінків:
«Франківська громада зараз в шість з половиною разів більша, ніж три роки тому. Поповнилася 18,5 тис. жителів, які вимушено переїхали. Якщо раніше громада мала 292 км доріг, то сьогодні – понад 800 км. Громада отримала інший простір. Тому для нас є виклик зрозуміти, яким буде місто в 2030 році. Тож сьогодні працюємо над стратегією, співпрацюємо з різними середовищами, наприклад, з Теплим містом, Металабом, ПНУ».
Кінцевий документ мають намір укласти на завершення цього року. До того запланували провести у Франківську понад 60 тематичних сесій з обговорення стратегії розвитку міста. Вони пройдуть в різних середовищах, що дасть змогу проаналізувати пропозиції, перевірити на життєздатність ідеї та напрацювати пропозиції, які увійдуть до Стратегії-2030.
Наступні сесії будуть присвячені розвитку медицини та освіти у Франківську. Після чого обговорять культурний розвиток міста – цей напрям взявся курувати директор Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський. Архітектурне середовище та використання історичної спадщини також винесли на окрему сесію.
Ущільнений фокус
Сьогодні обговорили розвиток громадського транспорту, інфраструктури для велосипедистів, розширення пішохідних зон та просторів для відпочинку. Концепцію просторового розвитку Франківська у наступні 7 років презентував начальник Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Михайло Смушак.
Під час презентації Смушак наголошував, що частина пропозицій є такими, що громада самотужки фінансово їх не потягне. Тобто це бажані напрямки, сказав він.
У Стратегії-2030 пропонують розглядати Франківськ як агломерацію. У міста виокремили ядро, яке охоплює не тільки теперішній центр, а поширюється до вулиць Петлюри і Гурика, замикається Бульварами і вулицею Бандери. Великий Франківськ – це територія теперішньої громади з селами. Агломерацією пропонують вважати населені пункти, які сполучені з Франківськом дорогами і звідки до міста щодня приїздять працювати люди. Це містечка Тисмениця, Богородчани, Отинія, Лисець, Єзупіль і всі довколишні села. Тож Франківська агломерація має 380 тис. жителів.
Основні принципи стратегії просторового розвитку – «місто 15 хвилин», «місто коротких шляхів» тощо – базуються на збільшенні площі пішохідного центру міста та виведенні звідти приватного транспорту. Новий пішохідний центр має бути обмежений вулицями Січових Стрільців, Пилипа Орлика, Любомира Гузара, Дністровською, Василіянок, Франка. Парковки мають бути за межами.
Теперішню завантаженість парковок у центрі та на прилеглих вулицях пропонують прибрати з допомогою збільшення плати за годину стоянки. А загальний транспортний потік зменшити на ключових в’їздах до міста – перехоплюючи потоки в центр. Тобто люди мають залишати свої машини, отримувати комунальну картку «Галка» і пересуватися далі громадським транспортом чи на велосипедах.
Громадський транспорт має стати електричним. Автобуси збережуться, але тільки як комунальні. «Повністю комунальний і повністю доступний громадський транспорт», – акцентував Смушак.
У Франківську мають з’явитися нові локальні центри в мікрорайонах, біля транспортних вузлів, так, щоби містянам не потірбно було діставатися в центр, наприклад, до ЦНАПу – офіси, торгово-розважальні центри, освітні і медичні заклади. Один із таких – поліфункціональний «Франківськ-сіті» – пропонують створити на базі Локомотиворемонтного заводу біля залізничного вокзалу Франківська. «Там будуть проходити конференції, зустрічі, там будуть готелі», – поділився Смушак.
«Зеленими коридорами» велосипедних маршрутів їх хочуть пов’язати між собою і з селами громади. «Головна проблема, що на основних магістральних вулицях Франківська немає велодоріжок. Немає зв’язків між мікрорайонами. І зовсім немає в селах. Треба будувати», – сказав Смушак. Також він анонсував паралельне будівництво критих велопарковок.
Водночас Михайло Смушак категорично заперечив розширення міста зі спорудженням нових житлових мікрорайонів на околицях.
“Сьогодні багато хто говорить про необхідність розширення Франківська. Що треба йти і будувати на околицях. Я зараз скажу річ, яка вас здивує. Нам не можна в жодному разі розширювати місто. Треба ущільнювати місто. Чому ущільнювати, а не розширювати? Тому що розширення міста – це є додаткові витрати на інфраструктуру, на утримання потім цього міста. А у нас є потенціал ще для ущільнення. Просто треба все це робити з дотриманням норм, тих, що є на сьогоднішній момент. Будуємо будинок, будуємо інфраструктуру біля цього будинку – паркінг, так, умовно, один із елементів”.
Можливо, тому в новій просторовій концепції розвитку міста не було нічого сказано про мости через Бистриці, про нові парки і сквери, про дитячі простори – громадські і в дворах, про відпочинкові зони та інфраструктуру для занять спортом.
«Просторовий розвиток та стала мобільність є ключовими чинниками розвитку міст. Адже спершу ми плануємо міста, а згодом міста формують нас. Те місто, яке ми плануємо і будуємо сьогодні, впливає і впливатиме на наше життя і життя наших дітей, онуків і наступних поколінь», – сказав на початку презентації Смушак.
В кінці він так і не дав відповіді на запитання з зали, де взяти гроші на втілення запропонованих ідей.