Франківці сміливо вирішили написати нові рядки в історії української класичної музики.
До 270-річчя українського композитора Дмитра Бортнянського в Івано-Франківську стартував всеукраїнський хоровий проєкт «Невідомий Бортнянський». Це презентація п’яти віднайдених в архівах шедеврів композитора зі світовим ім’ям, які ніколи до цього не звучали.
Родзинкою задуму є зйомки п’яти мініфільмів в різних обласних центрах України. За таку амбітну ціль вирішив взятися керівник хору «Воскресіння» Володимир Рудницький.
КУРС писав, що франківський диригент Володимир Рудницький переміг у міжнародному конкурсі
«Десять років тому хор «Воскресіння» першим на планеті записав 7 херувимських пісень композитора Дмитра Бортнянського. Наші диски розлетілися по всьому світу. 270 років Бортнянському, а він ще так мало відомий. Тому ми написали такий проєкт і запланували 5 нових прем’єр, нових відеофільмів, які ми будемо знімати в різних обласних центрах, де звучатимуть шедеври, невідомі цілому світу і невідомі Україні. Композитор написав 35 духовних концертів для одного хору і 10 для другого. З нашою командою ми дещо повертаємо напрямок історії музичної культури і донесемо до цілого світу, що це не так. Є ще багато духовних творів, які ми представимо в рамках цього проєкту. Чотири духовні концерти однохорні і ще один двохорний. Тобто не 35 і 10, а вже 39 і 11. Сподіваюсь, що далі буде. Дякую, що ми зможемо першими доторкнутись до непорочних, неспіваних унікальних сторінок музики Дмитра Бортнянського. Таким чином ми зможемо залишити нові рядки в історії української духовної музики», — відзначив керівник проєкту Володимир Рудницький.
Ініціативу реалізують за підтримки Українського культурного фонду. Проєкт франківців був одним із 525 інших, але оправдано увійшов до 30 найкращих. Його вартість майже 2 мільйони гривень.
Тепер, коли підготовча документальна робота позаду й хорові партії вивчені, учасники готуються до зйомок фільмів в 5 обласних центрах України. Вони проходитимуть в старовинних храмах: Катедральному Соборі Воскресіння Христового УГКЦ в Івано-Франківську; в храмі Святого Андрія УГКЦ у Львові; в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві; в Катерининській церкві ПЦУ в Чернігові і Римо-Католицькому Кафедральному Соборі в Одесі.
«Таким чином ми не лише поєднуємо Схід і Захід України, а й об’єднуємо конфесії», — резюмує Володимир Рудницький.
Проєкт переміг у категорії аудіовізуального мистецтва. За візуальну частину буде відповідати режисерка проєкту Любов Терлецька.
«Наша ідея — не просто заспівати ці концерти, щоб їх почули, а щоб ця музика дійшла до кожного через візуальне бачення. Ми будемо їх представляти не просто як хор, який вийшов і заспівав. Це будуть своєрідні кліпові зйомки. Кожен з яких буде наче особлива історія, яка пов’язана з життям Бортнянського. Також ми задіюємо кількох доповідачів, які розкриватимуть творчість Бортнянського», — розповіла Любов Терлецька.
Ноти рідкісних шедевральних творів збирали більше як десять років. Працювала над цим докторка мистецтвознавства, дослідниця творчості Дмитра Бортнянського Ольга Шуміліна. Саме вона натрапила в архівах на невідомі рукописи і довела, що вони належать Бортнянському.
«Цей проєкт – це фундатор української ідентичності сьогодні. Повертаючи композиторів, говорячи про них, нагадуючи про їхню творчість, ми скріплюємо нашу сьогоднішню українську ідентичність, яка тільки формується. Постать Бортнянського – одна з найбільших постатей своєї доби, і для нас честь, що такий визначний митець, який був номер один в Російській імперії, був саме українцем, і саме він очолював музичну індустрію», – заявив продюсер проєкту Роман Дзунза.
Дмитро Бортнянський – постать, яка об’єднує кілька століть через свій вплив на музику. Це намагалися відобразити у лого проєкту. Зв’язок поколінь представили двома шрифтами: прописним та сучасним. Портрет виконаний в стилі мінімалізму. Не менш важливим є нотоносець із двома нотами. Це частина логотипу і наче продовженням портрета. Тут використано київську квадратну нотацію. Хоча композитор, будучи новатором, використовував круглу. На нотному стані зображено дві ноти: ре і сі, які в сучасній буквеній нотації позначаються латинськими літерами D та B. Тобто Дмитро Бортнянський.
«Дякую, що такий важливий проєкт реалізується саме в Івано-Франківську. Сьогодні наші опоненти хочуть показати, що Дмитро Бортнянський виключно російський композитор. Та це не так. І це теж своєрідна інформаційна війна. Для нас дуже важливо показати, що успіхи тодішньої Російської імперії були за рахунок українців. Це велика наша гордість. Ми маємо чим пишатися», – підкреслив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
За 30 років незалежності України це найбільший і найдорожчий проєкт в Івано-Франківську. Його повинні реалізувати до кінця жовтня.
Довідково: Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825) – український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, 35 хорових концертів, 11 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Українець обіймав посаду директора придворної капели в Петербурзі до кінця життя, а сама капела складалася на 80% з українців. Бортнянський був першим композитором в тогочасній Російській імперії, музичні твори якого почали виходити друком. Його професійна творчість вплинула на розвиток української музику на наступні 200 років.