У черзі за ниркою 56-річна Галина Мартинюк з Рожнятівщини провела два роки. Весь цей час хвора їздила на діаліз – кожен другий день, по 60 км від дому. Зараз жінка прооперована – їй пересадили нирку, орган прижився.
Історію пацієнтки розповіли на сторінці Обласної клінічної лікарні у фейсбуці.
Довгоочікуване «приїжджайте, є нирка» – це тільки перший дзвіночок надії для тих, хто чекає на трансплантацію. Ще треба, щоб і донор підійшов, і нирка прижилася. Та коли операція успішна – це реальний шанс на життя і на його нову якість.
Нагадаємо, 5 листопада в ОКЛ провели 12-ту трансплантацію нирки.
Пацієнтка з електронної черги на трансплантацію нирки – 56-річна Галина Мартинюк з Рожнятівщини. Пригадує, як 5 листопада транспланткоординаторка викликала її вдруге, й цього разу вона таки скористалася шансом на операцію.
Захворіла жінка два роки тому, й це було несподіванкою як для неї, так і для родини. Коли звернулася до лікарів і здала аналізи, виявилося, що обидві нирки вже не відновити. Пані Галина зауважує, що відтоді життя її змінилося кардинально.
В чергу на трасплантацію жінка стала два роки тому за порадою лікарки. Що три місяці приїжджала, щоби здати повторні аналізи, й очікувала, що, коли зроблять операцію, вже не буде їздити за 60 км до Долини на діаліз. “Ви собі не можете уявити, як я далеко їздила. Просто тут сів у міський автобус і приїхав. А я вставала о 5-й ранку і так що другий день мусила їхати. Прямого автобуса нема, тож добиралася дві години трьома автобусами”, – розповідає жінка.
Іноді її возив на машині чоловік, і якщо рахувати ще й бензин, то місячне лікування обходилося щонайменше в 10 тис. гривень. Жінка чекала на пересадку нирки як на порятунок.
Зараз жінка проходить реабілітацію. Нефрологи кажуть, що нирка прижилася, аналізи добрі. Невдовзі її випишуть, й надалі пацієнтка приїздитиме на контрольний огляд лише раз на пів року.
На фото – Галина Мартинюк і нефрологиня Наталія Легун, яка перед операцією підтримувала пацієнтку емоційно та допомагала налаштуватися на позитивний результат. Бо він залежить від обох сторін, як стверджує фахівчиня: “як від лікарів, так і від пацієнтів, їх налаштування та довіри до медиків”.
