Прикордонники поділилися історією свого колеги, 46-річного іванофранківця Сергія, який на початку повномасштабного вторгнення рф став на захист України, пише КУРС з посиланням на Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.
Чоловік не вважав себе природженим воїном, не захоплювався військовою справою, однак він з тих, хто нікому і нізащо не дозволить зазіхнути на своє: чи то родину, чи то домівку, чи то державу, кажуть прикордонники.
Сергій закрив власний бізнес, відправив жінку з дитиною у Німеччину, де тоді навчався старший син, і пішов до Івано-Франківського територіального центру комплектування. Охочих долучитися до лав ЗСУ тоді було багато, тому чоловікові довелося зачекати. Врешті у квітні 2022 року його мобілізували до Чопського прикордонного загону. Дружині про своє рішення він повідомив уже з автобуса, яким їхав до Чопа.
Відтоді за плечима захисника два бойові виїзди на Донеччину та один на Харківщину. Найважчим виявився останній.
«Ми думали, що Бахмут – це важко, але потім була Андріївка, де ми воювали зі штурмової бригадою, а тоді ми приїхали на Харківщину. Цей виїзд виявився найскладнішим. Постійні обстріли, ворожі дрони – війна стала геть іншою. Нам доводилося стояти на відвойованих російських позиціях і вдаватися до всіляких хитрощів, щоб ввести ворога в оману та вберегти особовий склад», – поділився спогадами Сергій, який обрав собі псевдо Пірат.
У Бахмуті Пірат займався здебільшого розвідкою та контрдиверсійною роботою. В Андріївці, Кліщіївці та Курдюмівці він заступав з побратимами на позиції, займався тренуванням побратимів, допомагав начальнику застави.
У Вовчанську, пригадує прикордонник, не було лінії оборони. Вони переходили з однієї вулиці на іншу та займали позиції по вулицях. Пірат залучався як провідник та старший на позиціях. Він розставляв позиції, заводив на них людей та організовував роботу, опираючись на досвід, здобутий у попередніх двох виїздах. За день Сергій проходив по 20 кілометрів, робив розвідку та дорозвідку, пересуваючись між позиціями під постійними обстрілами.
Воїн розповідає, що по чотири доби не знімав шолома та бронежилета. Звик до них так, наче вони влилися у нього. «Коли все підігнано належним чином, то навіть комфортно, – жартує Сергій. – До речі, у шоломі добре спати – готова подушка».
За високі професійні та морально-ділові якості прикордонника призначили заступником керівника застави. У лютому минулого року він отримав офіцерське звання.
Після третьої ротації Пірат вибув на військове навчання до Великої Британії. Він розповів, що не лише вчився досвіду сил НАТО, а й ділився власним. Після завершення навчання повернувся до свого підрозділу.
Наразі Сергій виконує бойові завдання на Сумському напрямку. Він каже, що не дасть ворогові ані найменшого шансу панувати на українській землі, стоятиме до кінця та вірить у Перемогу.
«Ми переможемо однозначно, якщо кожен з нас усвідомить, що Перемога – це і його відповідальність. Не може бути так, що хтось стоїть осторонь чи уникає боротьби, це наша спільна справа. Ми всі разом – це така потужна сила, яку не зламати нікому», – додає Пірат.
За мужність, стійкість, відвагу та професіоналізм Сергія відзначели державною нагородою «За оборону України», відомчими відзнаками «За мужність» і «Відмінний прикордонник», а також вогнепальною зброєю.
Нагадаємо, колеги кореспондента і бійця з Франківська Руслана Ганущака поділилися його історією.
