fbpx

Пнівський замок оцифрують та представлять у 3d-форматі

Суспільство 18:41, 17.07, 2020

З 16 липня стартує проєкт «Кишенькова країна» – це наймасштабніше 3D-оцифрування об’єктів матеріальної культурної та архітектурної спадщини України за підтримки УКФ. Завершиться експедиція 27 вересня презентацією додатку Pocket City AR з усіма відсканованими пам’ятками у Всесвітній день туризму.

Під час експедиції команда SKEIRON охопить усі 24 регіони та АР Крим великої країни зі Сходу на Захід і з Півночі на Південь і оцифрує 40 об’єктів архітектурної спадщини. Крим та Донбас – це Україна, тому, аби створити цілісну інтерактивну карту знакових пам’яток України, буде розроблена модель Ластівчиного гнізда (Ялта) та Донецького аеропорту за допомогою фото та відео з мережі. Усі оцифровані об’єкти будуть доступні у форматі 3D-моделей та доповненої реальності на IOS та Android в додатку «Pocket City AR» з аудіогідом українською та англійською мовами, інформує Портал культурної спадщини ReHERIT.

У рамках проєкту на Прикарпатті оцифрують Пнівський замок поблизу Надвірної.

3D-сканування дозволить зафіксувати теперішній стан пам’яток, а використання AR-технологій розробити сувенірну продукцію, щоб популяризувати українську архітектурну спадщину в межах країни і за кордоном.

Вперше для промоції пам’яток архітектури як туристичних об’єктів на національному рівні буде створено безкоштовний додаток Pocket City AR. Аплікація для прихильників інтелектуального та інтерактивного туризму і несподіваних відкриттів культурної спадщини. Саме тут будуть зібрані оцифровані об’єкти та інформація про їх унікальність. Охочі зможуть віртуально прогулятися туристичними візитівками та знаковими місцями областей України у форматі доповненої реальності.

Пнівський замок — велика, добре спланована і продумана фортифікаційна споруда, яка до будівництва Станіславської твердині (1662 р.) була найбільшою на всій території Прикарпаття. Він розташований на природному пагорбі, поверненому західною стороною до річки Бистриці-Надвірнянської.

Останні мешканці чи ті, котрі тут служили, перебували в замку, ймовірно, до кінця XVIII століття. А на початку XIX століття замок повністю спорожнів і його навіть починають розбирати.

Найкраще збереглась північна стіна, яка не втратила своєї цілісності і первісної висоти, не проглядаються на ній і сліди пізніших мурувань. Зберігся навіть тиньк. Є тиньк і на круглій вежі, яка сполучає північну і східну стіни. Башта була високою і кількаярусовою. Перекриття між ярусами виконані з дерева. В стінах вежі є спеціальні місця, куди вкладали і кріпили колоди. Є і залишки самих колод. У доброму стані і східна частина. Викладена вона не тільки з каменю, але і з червоної цегли, використовуваної при перебудовах. Східна стіна дає найчіткішу уяву про різницю рівнів поверхні землі всередині замку та довколишньої території: зовнішня сторона стіни вдвічі вища, ніж внутрішня, а це наводить на думку, що в товщі землі всередині замку існувала невидима і прихована від зайвого ока підземна система приміщень. Зрештою, про це свідчать численні входи, які стрімко ведуть униз. У стіні є і вікна, перекриття прольотів для яких виконані з кам’яних балок. Над вікнами виступає карниз. В інших стінах і вежах, які збереглися значно гірше і в багатьох місцях потріскалися, розсунулися або ж і зовсім розсипалися, прольоти для вікон і входів зі сторони внутрішнього двору виконані технікою склепінь. У стінах мурів і особливо веж є велика кількість каналів розміщених у товщі кам’яного мурування, якими проходив дим. Таким способом в часи середньовіччя обігрівали приміщення. Наявність цих каналів, а також тинькування, вікон свідчить про те, що з самого моменту виникнення весь комплекс замку планувався і будувався не тільки як фортифікаційна споруда, але і використовувався для житла. Житлові приміщення були і у в’їзній вежі та розташовувались на другому поверсі. Сама вежа сильно пошкоджена, але арка в’їзних воріт уціліла. На фасаді в’їзної вежі збереглись ніші для моста та піднімальних ланцюгів.

Замок славився і великою кількістю підземних ходів, що також помітно посилювало його обороноздатність, особливо в часи облоги. Найкраще входи в підземелля збереглися в квадратній вежі. Скільки їх було, цих входів, в яких напрямках і куди вони вели — сказати тепер важко. Але до ще однієї цитаделі, круглої кам’яної вежі, розміщеної в зоні парку теперішнього міста і званої в Надвірній «малим замком» (на відміну від великого — Пнівського), хід напевне був. Тепер уже назву «малий замок» не вживає ніхто. А ще була колись у місті довга мурована кам’яна стіна. Її вже немає. Залишені самі на себе, споруди не охоронялися, як слід не використовувалися, врешті-решт з часом зруйнувались.

30 червня 2010 року Східна (кругла) вежа була зруйнована внаслідок повені.

 У 2018 році почалася реставрація Пнівського замку.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: