Винищувачі МіГ-29, які є в розпорядженні івано-франківської 114 бригади тактичної авіації, знищують ударні дрони і крилаті ракети в повітрі, завдають ракетно-бомбових ударів по окупантах на землі, прикривають бомбардувальну авіацію. Надзвичайно важливо, щоб системи літака залишалися справними: від цього залежить життя льотчика та успішність виконання бойових завдань. Як працюють їхні авіатехніки, розповіли на сторінці 114 бригади.
Валерій Смеречанський – авіаційний технік бригади тактичної авіації повітряного командування “Захід”. Його завдання – забезпечувати постійну технічну готовність бойового літака МіГ-29 до польоту.
Валерій Смеречанський каже, що всі наші авіаційні техніки поводяться з літаками по-особливому, ретельно обслуговують і готують до важкої роботи в небі.
“За декілька годин до польотів техніки вже працюють зі своїми літаками на аеродромі. Не звертаємо увагу ні на морози, ні на пронизливий аеродромний вітер, ні на ніч, ні на день, ні на спеку, – розповідає про свою роботу Валерій. – Перевірка літака, діагностика систем, дозаправка, усунення можливих несправностей – усе це робимо з особливою ретельністю, адже знаємо: будь-яка помилка може коштувати пілоту життя”.
Технік зустрічає льотчика біля своєї крилатої бойової машини, вітає пілота і доповідає йому про готовність винищувача до польоту. Це особливі миті перед виконанням завдання в небі і для техніка, і для льотчика. Пілот приймає літак, разом із техніком виконує всі необхідні перевірки, вирушає у політ. Технік залишається на аеродромі і чекає. Після приземлення літака авіаційний технік знову приступає до роботи – виконує обслуговування крилатої бойової машини.
Син Валерія Смеречанського Іван на позивний “Смерека” – льотчик-винищувач. На його рахунку – понад 200 бойових вильотів. Більше сотні з них – польоти зі завданням знищити техніку і скупчення живої сили окупантів на землі. Він одним з перших застосовував керовані авіабомби та протирадіолокаційні ракети іноземного виробництва. Валерію Смеречанському доводилося готувати до польотів і літак сина.
“Звичайно, дуже хвилювався за сина, коли обслуговував його літак перед вильотом на бойове завдання з оперативного аеродрому, а потім очікував на повернення. Ці емоції неможливо передати. Я дуже пишаюся Іваном!” – каже батько.
Як писав КУРС, недавно франківські авіаційники оголосили збір на музей пам’яті загиблих льотчиків.
