Вікторія Кузьменко з Донеччини поховала свого чоловіка — старшого лейтенанта, командира розвідувальної роти Олександра Кузьменка — на Алеї слави у Чукалівці Івано-Франківської громади. До повномасштабного вторгнення сім’я з двома дітьми жила у Лимані Донецької області. У березні родина переїхала на Прикарпаття.
Олександр повернувся на батьківщину боронити країну від російських окупантів, розповідає дружина кореспондентці Суспільного.
43-річний військовий Олександр Кузьменко загинув у квітні 2022, відбиваючи у складі свого підрозділу наступ армії РФ на межі Харківщини та рідної Донеччини.
“Брат подзвонив і каже: “Олександр двохсотий”. Важко. Я не вірила. Я думала: помилилися, неправда”, — пригадує Вікторія.
Тіло чоловіка опізнав його батько. Дружина наполягла, щоб Олександра поховали на Івано-Франківщині.
“Батько не погоджувався, але потім сказав: “Добре”. Чоловік загинув 15 квітня. Аж у вівторок (19 квітня, — ред.) вони виїхали. Це було вже пекло. Вже почали росіяни обстрілювати Лиман. Тут ми його поховали, в Івано-Франківську, на Алеї слави. Вже у нього і сусіди є, хлопці вже після нього”, — розповідає Вікторія.
Побратими Олександра розповіли дружині, що її чоловік загинув під час ворожого артилерійського обстрілу. Смертельним стало поранення в голову.
Олександр Кузьменко був підприємцем, мав меблеве виробництво. У 2014-2018 роках служив у Збройних силах України. Після 24 лютого він одразу пішов до військкомату в рідному Лимані, потрапив до тероборони Лисичанська.
“Україна для нього була понад усе – це я знаю точно. Він по-іншому не міг. Я чоловікові казала, просила: “Давай ти залишишся тут”. А він відповідав: “Я там знаю все краще. Окрім мене, немає кому”, – переповідає Вікторія.
Дружина Олександра каже, що зараз в її домі у Лимані живуть російські окупанти.
Разом з двома дітьми та батьками жінка намагається облаштувати життя на Івано-Франківщині.