26 вересня очільниця Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук вручила високі державні відзнаки за мужність, героїзм та жертовність – ордени «За мужність» III ступеня посмертно рідним героїв з Рогатинської громади. Їх отримала мама навічно 34-річного Івана Балацького – Світлана та сестра 51-річного Василя Войчишина – Марія, пише КУРС, посилаючись на Рогатинську міську раду.
“Для родин полеглих це не просто пам’ять, це любов, яку разом зі своїм життям віддали Герої Батьківщині”, – йдеться у дописі.
Іван Іванович Балацький народився 6 липня 1991 року в селі Бабухів. Зростав енергійним і досить жвавим хлопцем. У 1998-2007 роках навчався в місцевій школі, після закінчення якої вступив до Бурштинського коледжу за спеціальністю “кулінарія”. З 2010 року Іван проходив строкову службу у транспортних військах. А з 2012-го до повномасштабного вторгнення працював охоронцем на Рогатинській птахофабриці. 25 березня 2022 року він добровільно вирушив за своєю повісткою. Служив у штурмовій бригаді «Вовки», воював на важких напрямках – у Бахмуті та Соледарі. Отримав важку контузію під час бойових дій. У грудні 2024 року воїн знову повернувся в стрій. Виконував обов’язки стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецького батальйону. Цього разу – на складному нині Куп’янському напрямку. 23 січня 2025 року наш земляк загинув внаслідок ворожого обстрілу в районі населеного пункту Першотравневе.
Василь Стахович Войчишин народився 7 лютого 1973 року у селі Підмихайлівці. Був наймолодшим сином із п’яти дітей у родині. Навчався у Підмихайлівській загальноосвітній школі. Згодом отримав робітничу професію в Рогатинському ПТУ. Після служби в армії працював трактористом у колгоспі в сусідньому селі Журів, пізніше – в обласній психіатричній лікарні села Підмихайлівці. Коли не стало батьків, Василь проживав з сім’єю сестри Марії. Став добрим помічником у господарстві, був дуже працьовитим, мав золоті руки. Василя Войчишина мобілізували до лав Збройних сил України у квітні 2022 року. Був старшим стрільцем – оператором стрілецького відділення. Практично два роки боєць з честю виконував свій військовий обов’язок. Загинув відважний захисник 16 січня 2024 року поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області під час танкового і артилерійського обстрілу позицій ворогом. Він віддав своє життя Україні, а душу – Богові.
“Ні співчутливі слова, ні посмертні нагороди не можуть зменшити біль осиротілих родин, які втратили сина, чоловіка, брата, батька чи кохану людину. І лише збереження пам’яті про тих, хто вчора був звичайним сільським жителем, а нині став Ангелом Небесного війська, – це найвищий вияв нашої шани до подвигу Героїв”, – зазначили у Рогатинській міській раді.
