Родина з прикарпатського селища Брошнів-Осада вже відправила волонтерам і на передову 200 приладів власної розробки для військових автомобілів, щоби їздили вночі без увімкнених фар. Захисники поставили волонтеру нове завдання: виготовити прилад для нічного спостереження на місцевості.
Володимир Муссур понад 20 років займався відеозйомкою весіль, хрестин, ювілеїв та інших родинних свят. Починав зі звичайних VHS-камер, а відтак — освоював нові технології і старався оновлювати відеотехніку. Працював із коптерами – мав два. Зараз його дрони працюють на захисті країни: один дрон Володимир подарував аеропорту, а інший, обладнаний системою для скидання вантажів, воює на Сході, скидаючи «бомбочки» на голови окупантів, розповіли про волонтерів Вікна.
По-справжньому відчути себе потрібним допоміг дзвінок друга.
«Зателефонував товариш Назар, у якого батько воював десь під Авдіївкою, — розповідає Володимир Муссур. — Ти, каже, маєш справу з камерами, то, може, би щось придумав таке, щоб хлопці на передовій могли їздити вночі без увімкнених фар, але все бачити. Цей дзвінок допоміг мені себе знайти. Почали думати, як би воно все мало бути, припасовували старі камери відеоспостереження до автомобільних магнітол, експериментували.
Перший тестовий прилад для нічної їзди без фар розробляв два тижні. Кінцевий продукт вийшов із камери спостереження та 5-дюймового монітора. Ці два прилади з’єднуються між собою відповідним кабелем і підключаються до авто через штекер «прикурювача». Камера кріпиться до авто за допомогою магнітів. “Я довго підбирав магніти, адже вони мали витримувати різні навантаження і режими їзди”, – розповідає умілець.
Перший прилад Володимир разом зі своїм другом успішно протестували і на шосейній дорозі, і у полі, а відтак — відправили на Авдіївку.
«Це був дуже хвилюючий момент, — ділиться Володимир Муссур, — адже розумів, що від того, як прилад буде працювати у бойових умовах, цілком могло залежати і чиєсь життя. Дві доби переживав, не спав, а потім подзвонив Назар і заспокоїв: прилад працює і хлопці задоволені».
З того моменту почалося нове життя для усієї сім’ї Муссурів, які долучилися до виготовлення і відправки на фронт автоприладів нічного бачення. Володимир ще деякий час підбирав доступні за ціною, але необхідні за якістю камери, монітори, магніти, кабелі і врешті вийшов на якісний і бюджетний варіант.
«Зараз собівартість одного приладу становить 2500 гривень. Перших два-три були трохи дорожчими, бо я їх ще вдосконалював. Спочатку все робив своїм коштом. Далі пішли окремі замовлення, і я просив по можливості оплатити собівартість приладу. А у нашій хаті запрацював «конвеєр». До війни я знімав весілля, моя дружина Яна була вокалісткою весільного гурту, а мій син також уже робив перші кроки у зйомці та монтажі. А тому і зараз ми всі гуртом працюємо для ЗСУ. Кожен має свою ділянку роботи: син обрізає і зачищає контакти у кабелі, молодша донька зі своїм хлопцем прикручують магніти, я паяю і з’єдную все докупи, а дружина — гарнесенько все упаковує для відправки замовникам», – ділиться він.
На сьогодні сім’я Муссурів виготовила і відправила волонтерам та безпосередньо військовим близько 200 таких приладів.
Надходять до Володимира й окремі замовлення: хтось просить дві камери і один монітор, хтось — навпаки. Зараз він працює над замовленням від військових, які хочуть встановити камеру нічного бачення у місцях своєї ночівлі.
“У мене виникла ідея, наприклад, щоб вояк, сидячи уночі у бліндажі, міг оглядати навколишню місцевість у радіусі до пів кілометра. Для цього знадобиться також небагато: планшет, камера, кусок оптичного кабелю і батарея на 12 Вольт. Можна припасувати камеру із датчиком руху — це взагалі було б ідеально. Є різні варіанти, і я їх уже обдумую”, – розповідає умілець.
