У Калуській громаді розпочали екологічний моніторинг. Зокрема оцінюють рівень засолення водоносного горизонту, який постачає питною водою мешканців міської громади та рівень просідання ґрунту.
Як повідомив офіційний сайт Калуської міської ради, управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради уклало договір від 14.04.2022 року з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (ІФНТУНГ) про надання послуг з «Проведення екологічного моніторингу стану довкілля, контролю засоленості поверхневих і підземних вод, зон просідань та гірничих розробок на території гірничо-хімічних підприємств міста Калуш та сіл Сівка-Калуська і Кропивник».
Сума договору не зазначена. У програмі охорони навколишнього природного середовища на 2020-2022 роки на проведення екологічного моніторингу у поточному році є 300 тис. гривень — це кошти з міського бюджету. З обласного і державного бюджетів фінансування не передбачене, інформують “Вікна”.
Також повідомляється, що 2 травня працівники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу розпочали прокачування спостережних свердловин з подальшим відбором проб води для проведення гідрогеохімічного аналізу. Метою є оцінка динаміки засолення водоносного горизонту на території Калуської міської територіальної громади.
Нагадаємо, минулого року екологічний моніторинг на території Калуської громади також виконував Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, з яким уклали угоду на 420 тис. гривень. Тоді кошти виділив обласний бюджет.
Розпочали роботу влітку, а наприкінці листопада було представлено звіт науковців за результатами моніторингу. Його проводили за двома основними напрямками: геодезичні і геофізичні дослідження територій над шахтними виробітками у селах Кропивнику, Сівці-Калуській та в районі вул. Європейської в Калуші, метою яких було отримання обґрунтованих даних щодо безпечності проживання та проїзду транспорту на цій території.
Другий напрямок — геохімічні дослідження, метою яких було вивчення засоленості водоносного горизонту та аналіз вмісту шламонакопичувача, Домбровського кар’єру і хвостосховища №2.
Тоді науковці зробили висновок, що в Кропивнику слід очікувати активних процесів просідання земної поверхні і рекомендували систематично, мінімум раз на рік, вести спостереження за просіданням до повної стабілізації процесів та приймати рішення про відселдення мешканців за даними таких спостережень.
Читайте: Западається Кропивник: у Калуші розробляють ДПТ території, куди планують відселяти людей із загрозливих місць
На вул. Європейській у Калуші науковці також виявили зону просідання, яка у майбутньому може становити небезпеку.
Щодо дослідження засолення ґрунтових вод, то аналіз проб зі спостережних свердловин підвередив підвищену мінералізацію ґрунтових вод та збільшення ареалу засолення. Моніторинг показав, що джерелом засолення водоносного горизонту є хвостосховища і солевідвали.
Торік ішлося про те, що Калуська міська рада очікує залучити фінансування з обласного бюджету на продовження моніторингу у 2022 році. Крім того, розраховували залучити понад 4 млн гривень із державного бюджету на комплексний екологічний моніторинг, який би включав дослідження території над іншими шахтними полями. Проте коштів немає.