У Поляницькій громаді на Івано-Франківщині привітали земляка Івана Базюка з особливим ювілеєм – зі сторіччям.
16 січня жителю села Вороненко Поляницької громади Базюку Івану Олексійовичу виповнилося 100 років.
Базюк Іван Олексійович народився 16 січня 1923 року у с. Чорна Тиса Закарпатської області. У сім’ї Базюка Олекси було четверо дітей, серед яких Іван був найстаршим.
У школу ходив у Чорній Тисі, але після 5 класу був змушений піти працювати, бо захворів батько, а Іван був найстаршим хлопчиком у сім’ї. Працював у “резовці обробленого дерева”. Пізніше тато навчив хлопця “тесати” дерево, що неабияк пригодилось Іванові у дорослому житті.
У 1944-1945 році служив у мадярській армії, був на фронті, який у той час проходив під Коломиєю.
Також Іван літо проводив з татом на полонині, був погоничем корів і биків (“на той час у полонині було 42 бики”, пригадує пан Іван)
Саме на полонині трапився нещасний випадок із Івановим батьком, який помер літом на свято Іллі у 1947 році.
У 1948 році молодий Іван на прохання вуйка перейшов жити у Вороненку і одружився.
Тут Іван Олексійович сам заготовив і натесав дерева, побудував хату, сам зробив двері, вікна, а ще меблі у дім: точені ліжка і столи, креденс для посуду, шафу для одягу. Все своїми руками, любов до роботи з деревом і батькова наука дали свої плоди.
Разом з дружиною прожив 58 років у своєму домі і вже 17 років живе сам.
Пізніше на замовлення робив “столєрку”: дерев’яні вікна, двері.
Крім того, самостійно навчився ветеринарної справи. Пригадує, як серед ночі приїхали по нього і він їхав спасати корову.
Багато за життя бачив і пережив, всього не розповісти, адже прожити століття – це, дійсно, не поле перейти.
З поважним ювілеєм його вітала велика родина, близькі, отець Володимир та представники влади, зокрема Поляницький сільський голова Микола Поляк, староста Яблуницького старостинського округу Назарій Поляк, начальниця відділу соціальної підтримки та надання соціальних послуг Оксана Бойко, депутат Поляницької сільської ради Олександра Ільчук.
Гості вручили довгожителю подяку, квіти та подарунки. Висловили вдячність ювіляру за його добросовісну, невтомну працю, виховання дітей, онуків та правнуків, за яскравий приклад людяності, мужності, сили волі, порядності. Побажали йому родинного затишку, шани, радості й турботи від рідних.
