Вчора, 28 травня, у бою з російськими окупантами під Попасною на Донеччині загинув 34-річний Віталій Дерех – колишній працівник Івано-Франківської муніципальної варти.
«Я знав його більшість його життя, ще коли він був юнаком гуртка «Сірі воки». До цього ж гуртка належав і Герой України (посмертно) Viktor Gurniak, який загинув на Луганщині у 2014 році. Віталій і Віктор обоє починали пластувати у 29 курені імені Ю. Старосольського. Разом створили новий курінь у Тернополі – 77-й ім. І. Гавдиди. Віктор був курінним, а Віталій – курінним писарем (див. на фото – воно авторства Гурняка).
16-літнім юнаком став учасником Помаранчевої революції, славного маршу сумських студентів на Київ (тоді їх побили і заарештували). Під час Революції Гідності – знову серед перших. 20 лютого 2014 року витягував поранених на вулиці Інститутській, повзаючи з медичними ношами «по-пластунськи» у першій лінії.
«Сало» (юнацьке пластове псевдо Віталія) міг одинаково стати визначним фотографом, режисером, журналістом чи письменником. Але його не цікавили гроші. Можливо, тому став сапером, розвідником та штурмовиком. З дитинства цікавився саперною справою. Пригадую, як шукав і купляв для нього спеціальну літературу щодо теорії і практики застосування вибухових речовин. Від «кухонної книги» до методичних посібників МВС», – згадує Віталія побратим Юрій Юзич.
Весною 2014 одним із перших вступив добровольцем в “Айдар”. Був командиром першого відділення першої роти цього легендарного батальйону. Здобув ступінь молодшого сержанта. Відзначений державним орденом “За мужність” ІІІ ступеня, Пластовим Бронзовим хрестом за геройський чин (врятування життя).
У 2016-2018 роках працював в «Муніципальній варті» Івано-Франківська.
У лютому 2022 року знову на передовій. Брав участь у боях за Київ, вступив до Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Керував розрахунком протитанкових засобів, з яким ліквідував не одну одиницю ворожої техніки та особового складу.
«Не здивуюсь, як дізнаюсь, що Дерех ще встиг натиряти купу ворожої техніки і боєприпасу, коли його побратими спали чи відпочивали між боями. Заспівай, Друже, там на небі – із лицарем Гартіком – «Не сміє бути в нас страху», – пише Юрій Юзич.
Як повідомляє заступник міського голови Івано-Франківська Петро Шкутяк, Віталій Дерех врятував його на полі бою у 2014 році.
«Віталій Дерех нас з тобою об’єднувала війна. Ми були десь поруч у всіх важких подіях, де була небезпека. В 2014 разом їхали в Айдар, я виїхав поїздом з Івано-Франківська, ти підсів в Тернополі. Ти перший надав мені медичну допомогу, коли мене поранило. Ти врятував багато життів. На війні знати, що ти десь поруч, було дуже добре. Не було такого піздєцового завдання, на котре ти б не підписався. А ще навколо нас було багато класних людей, які нас любили, і ми їх любили. Вчора тебе не стало, ти загинув в бою. Нам всім, котрі тебе любили, дуже боляче. Вибач, що не був поруч», – написав Петро Шкутяк у фейсбуці.
