У Парку військових ветеранів Івано-Франківська створили материнську Алею пам’яті. Матері загиблих та зниклих безвісти захисників України зібралися разом, аби висадити кущі на честь своїх синів, пише КУРС з посиланням на сайт міського голови.
Ініціатором створення Алеї пам’яті стала Олександра Кадол, мати Героя Віталія Кадола, який загинув у 2022 році в селі Спірне Донецької області.
“Я дуже рада, що всі мене підтримали і що вони всі сюди прийшли. В мене дитина виросла тут, гуляв щодня, маленьким і дорослим гуляв у парку. Віталій був командиром, дуже хороша дитина була. Так і загинув, рятуючи своїх друзів, і так получилось, що друзі лишились живі, а його не стало. Біль не вщухає. Дитини немає, і це ще більший біль. Спочатку не віриться, потім ти його шукаєш в кожному солдатові і в очах любого хлопця. А потім ти усвідомлюєш, що його вже немає, – це дуже важко”, – розповідає пані Олександра Кадол.
Серед тих, хто з особливим щемом висаджував деревце на Алеї пам’яті, була Марина Тарасова, мати Героя Захара Тарасова. Їхній шлях був сповнений випробувань: окупація рідного Енергодара, вимушений переїзд до Івано-Франківська і сповнене патріотизму, хоч і болісне, рішення дев’ятнадцятирічного сина стати на захист Батьківщини. З глибоким сумом і водночас материнською гордістю вона згадує його слова.
“Ми дуже багато з ним подорожували, тому що я хотіла дитині показати всю Україну. Він виріс патріотом. В 2022 році ми тікали через те, що нас признали нацистами. Ми були місяць в окупації, і довелося тікати. Опинилися тут, в Івано-Франківську, він тут ще вчився, бо там не закінчив ліцей. Пішов воювати в 19 років, ще 18 йому тільки було, хотів, але я не допустила. Я розуміла, що він піде. Він сказав: “Мам, ну підтримай мене”, і я не змогла сказати, що не підтримаю. В 21 рік загинув, два роки був на передовій”, – з сумом ділиться спогадами пані Марина.
Рідні полеглих висадили кущі спіреї та форзиції.
“Ми хочемо, щоб наше місто було гарним в пам’ять про наших загиблих захисників. Так, як мати дарує життя, так ми сьогодні даруємо нове життя цим рослинам. Ми хочемо, щоб вони були окрасою парку і нашого міста. Ми не ділили, що сьогодні можуть прийти тільки матері – хто бажав, міг долучитися. Справді, ініціаторами були матері, і назва Алеї -“материнська”, але облаштовують усі родини загиблих. Тому що болить усім, незалежно, кого ти поховав”, – наголошує Лариса Стефанишин, мати полеглого захисника Василя Стефанишина, членка Ради родин загиблих при Мінветеранів, організаторка заходу.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Віталій Вербовий прийшов на акцію висадки дерев пам’яті на запрошення мами свого товариша по службі зі 102 бригади.
“Для мене велика честь була прийти сьогодні і посадили в пам’ять наших Героїв, побратимів ці кущі, які будуть цвісти кожної весни і нагадувати ще нашим дітям про те, що була така важка, жахлива війна і в ній загинули Герої. Це є надзвичайно важливі події, оскільки це реабілітація психологічна, коли збираються разом мами, дружини загиблих захисників”, – говорить представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Віталій Вербовий.
