1 серпня в Івано-Франківську на площі Ринок у межах виставки «Антикорупційна журналістика в дії», яку ініціював центр розвитку незалежних медіа в Україні Media Development Foundation, відбулася панельна дискусія «Архітектурне обличчя Франківська. Як розбудовувати місто й не спотворювати його». Колишній заступник директора міського департаменту містобудування та архітектури Артур Прокіпчук, архітектор Юрій Хмельовський та урбаністка та архітекторка Анна Пашинська висловили свої думки щодо забудови міста та відповідальності за неї, якості нових будинків, інфраструктури, пише КУРС.
Щодо масштабних планів забудови в історичній частині міста площею 31,2 га у межах вулиць Мельника, Сахарова (Української перемоги), Чорновола та Січових Стрільців, де розробники проєкту детального плану забудови запропонували звести 20-поверхові будинки, Артур Прокіпчук зазначає, що дозвіл на розробку детального плану цієї території дали ще 2023 року на сесії міськради.
«Коли дали дозвіл на розробку цього детального плану, то, знову ж таки, це був один рядок у рішенні – дати дозвіл на розробку в межах таких-то вулиць. Первинно воно виглядало дуже класно, правильно», – додає архітектор.
Він також наголосив, що сьогодні забудовник, інвестор чи фізична особа, щоб отримати містобудівні умови і обмеження, подає тільки чотири позиції через єдину базу будівництва – заяву, документи на землю, документ, що посвідчує особу, і «двотисячку».
«Тобто зйомка – «двотисячка», а навіть не «п’ятисотка», на якій не видно мереж. І за цим запитом архітектура має видати містобудівні умови й обмеження. Тобто не бачивши ні фасаду, ні посадки, не дай Боже ще згоди сусідів з боку просити», – пояснює Артур Прокіпчук.
Він додає, що раніше резонансні проєкти виносили на засідання містобудівної ради, де їх могли обговорити фахівці. Однак згодом, за новою постановою, таку практику заборонили. І тепер департамент фактично має дев’ять днів, щоб закрити заяви.
Архітектор Юрій Хмельовський вважає, що відповідальність за вигляд міста частково лежить і на мешканцях. Як приклад він навів історію з готелем «Дністер». На його думку, франківці почали надто пізно реагувати на знищення пам’ятки архітектури.
Урбаністка Анна Пашинська звернула увагу на якість сучасної забудови.
«Ми далі будуємо хрущовки, просто поверхів стало більше. Планування ще зменшилось навіть. Якість – жахлива», – сказала урбаністка.
За її словами, раніше Івано-Франківськ мав потенціал розвивати колишні промислові зони як локальні осередки, які могли стати соціальними чи економічними драйверами. Але зараз більшість таких територій уже забудована житлом.
«Реально за 10 років вже немає нічого з тих постіндустріальних просторів. Тільки «Промприлад» залишився шматочком. Насправді якась одна четверта, може й менше, від того заводу, який там був. І цього дуже бракує – бракує якості життя в цих районах», – додає Анна Пашинська.
Також серед проблем – недостатня кількість паркомісць. За словами Артура Прокіпчука, їх кількість залежить від типу об’єкта. Якщо йдеться про апартаменти, призначені для тимчасового проживання, норми інші, ніж у випадку звичайних багатоповерхівок. До прикладу, у центральній частині Франківська зазвичай передбачають щонайменше одне місце на квартиру, а також певний відсоток на проїжджих.
«Що далі від центру, то менше машиномісць можна проєктувати біля ЖК. Але ніхто не дозволяє збудувати більше. Що більше, то краще», – каже архітектор.
КУРС писав, що у Франківську громада не підтримала проєкт забудови на вулицях Млинарській та Ленкавського
