10 жовтня 2023 року в Івано-Франківську попрощалися з воїном, музикантом, учасником гурту “КораЛЛі” Андрієм Чепілем. Полеглого героя проводжали під звуки трембіт та карпатських рогів, повідомляє Суспільне.
Андрій Чепіль служив у 47 окремій механізованій бригаді “Маґура”. У цивільному житті він був саксофоністом і вокалістом кавер-гуртів “Frisson Band”, “Smerichka.2.0” та понад шість років — трембітарем у гурті “КораЛЛі”.
Фронтмен цього колективу Мишко Адамчак каже: проводжати в останню путь під звуки трембіт і карпатських рогів — це давня гуцульська традиція. Чоловік пригадує, що востаннє грали разом з Андрієм за два дні до повномасштабного вторгнення.
“Ми з ним списувалися за два дні до загибелі. Пригадую: в нас тоді було запрошення на фестиваль “Країна мрій” у Києві. І я намагався Андрія витягнути, щоб він зіграв з нами. Спілкувався з ним, спілкувався з бригадою, подавав запити. На жаль, там були тоді дуже важкі бої, і нам не вдалося це зробити. Тож всі наступні виступи до сьогодні ми скасували, тому що це — дуже важка і болюча втрата для нас”, — розповідає Мишко Адамчак.
Дружині Андрія Богдані представники скаутської організації “Пласт”, членом якої він був упродовж шести років, вручили “Залізний хрест”. Виховниця воїна Анничка Королишин розповідає, що це — 12-та нагорода серед пластунів Франківської округи й 50-та — в Україні.
“Залізний хрест” — ця нагорода вручається, на жаль, посмертно. Це нагорода для українських пластунів, які віддали життя за Україну. Я не можу повірити. Це моє “бобренятко”, мій син був разом з ним у рої. Я знаю Андрія як людину цілеспрямовану, людину, яка знала, чого вона хоче, яка вміла згуртувати навколо себе і повести за собою інших. І не тому, що він наказував, а тому, що був прикладом”, — говорить Анничка Королишин.
Поховали Андрія Чепіля на Алеї героїв на міському кладовищі у селі Чукалівка.
Загинув воїн 28 червня 2023 року поблизу села Роботине на Запорізькому напрямку. Йому було 29 років.
“Щира, дуже відважна людина, патріот нашої країни. Більше б таких людей, як він. Андрій жив ідеєю патріотизму. Хотів жити й дихати вільним повітрям у нашій державі. Але, на жаль, життя обірвалося в дуже юні роки. Це велика трагедія для нас, нашої родини й України. Завжди хочеться пам’ятати людину у найсвітліші моменти, життєрадісним, позитивним. Найсвітліший момент — це весілля, його щасливе обличчя, коли вони присягали одне одному з дружиною, як вони сяяли”, — ділиться брат Андрія Віталій Чепіль.
