Сьогодні, 16 червня, у Франківську в Будинку смутку попрощалися із загиблим воїном Дмитром Бутом.
Дмитро Бут загинув на Сході 11 червня. Йому було 38 років. На військову службу за контрактом призваний Івано-Франківським міським військкоматом у березні цього року.
“Прощання з Воїном Дмитро Бут! Вічная пам’ять Герою Української Нації!” – написав у мережі Олег Мельник.
Дмитро Бут – випускник Української гімназії №1. Закінчив Івано-Франківський національний медичний університет. Був гітаристом у гуртах “Фляшка Нізвідки”, “Листопад”, “Бренді рокс”.
У захисника залишився маленький син.
“Діма” – пам’ятаю ще з дитинства нашкрябаний на стіні напис в під’їзді сталінки в самому середмісті. Діма жив з бабусею в квартирі над нашою. Діма був старший на 4 роки. Діма любив рок і грав на гітарі. Діма вчився в медуніверситеті. Діма був онуком колишнього директора локомотиворемонтного заводу, якого мій тато, який там працював, з повагою називав просто по прізвищу Чорний. Ще малою пам’ятаю історію, яку він розповідав, як Чорний дав татові кваритиру, коли я народилася, і ми з мамою жили то в одних дідуся з бабусею, то в інших, і ми переїхали сюди – в будинок в самому центрі, з яким в мене пов’язано багато спогадів. В будинках навколо жило багато працівників ЛРЗ, і всі діти разом дружньо грались в зеленому дворі – лазили по горіхах і аличі, садили квіти, грали в хованки і лови, палили вогнище і пекли картоплю, в нашому дворі навіть печериці росли!” – згадує про Дмитра Maрія Козакевич.
“А ще Діма був моїм однокласником. Досить недавно після його активного виходу у фб ми жартували, розмовляли по телефону, бо до того не бачились з далеких гімназійних років. Планували зустріч випускників, бо минулого року він “прогуляв” нашу 20-ку. Сум і біль. Спочивай з миром, Дмитрий Бут Щирі співчуття близьким і малому синочку…” – відгукнулася Оксана Мельник.
“Ми щиро тішимось, коли Бог дає нам вірних та хороших друзів, але безмежно сумуємо, якщо він їх забирає… ми дуже рідко бачимось, але ви завжди зі мною. Спочивай з миром”, – написав Andrii Husak.
Поховали воїна на Алеї Слави міського кладовища у селі Чукалівка.