У понеділок, 20 лютого, в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку полеглому у війні 43-річному захиснику Ігорю Ходаку.
Меморіальний знак освятили на фасаді ліцею №10, на стіні рідного навчального закладу загиблого захисника, інформує Бліц-Інфо.
До 24 лютого франківець був успішним програмістом, разом з дружиною Євгенією виховував двох дітей, будував будинок, подорожував. Та коли розпочалось повномасштабне вторгнення, пішов добровольцем до Івано-Франківської територіальної оборони. 25 квітня 2022 року поїхав на схід України, до Запорізької області, де виконував бойове завдання. Там же і загинув 28 червня 2022 року. Пішов на службу зі словами «Хто, як не я…».
Дружина загиблого воїна Євгенія Ходак подякувала всім присутнім за підтримку і пам’ять про її чоловіка.
«Всім дякую, що прийшли. Відчуваю біль. Розривається серце, як не стало коханого, найкращого друга, побратима, хорошого батька… Коли людина відходить у вічність, Бог відкриває віконечко для душі, щоб ми її згадували. На цьому вікні стоїть вазон, до гілочки якого прив’язаний дзвіночок. Коли людина згадує померлого, він дзвенить, коли молиться – світить сонце. Тож давайте будемо згадувати полеглих Героїв, щоб їм там було добре»,- наголосила франківка.
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків зазначив, що за час війни вже загинули 205 франківців. І важливо пам’ятати, якою ціною дається перемога:
«Найстрашніше – це зранку прокидатись і брати телефон в руки та дивитись, чи не прийшли нові «похоронки». Нині трагічний день для України та, на жаль, сьогодні вже відомо про три «похоронки». Ця жертва, яку ми сьогодні приносимо заради України, вона є неоціненна. Хочу низько вклонитись рідним за те, що вони віддали найдорожче – життя своїх батьків, чоловіків, дітей. Пам’ятаємо наших героїв та молімося за них».
Довідково: Ігор Ходак народився 17 квітня 1979 року в Івано-Франківську. Навчався у загальноосвітній школі (тепер ліцей) №10, яку закінчив із золотою медаллю. Здобув вищу освіту в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. 27 липня 2022 року одружився, мав двох дітей – сина Олександра та донечку Софійку. Ігор захоплювався природою, вивчав англійську мову, якою вільно володів. Любив подорожувати. Після закінчення університету працював у АКБ «Укрсоцбанк» на посаді системного адміністратора. Продовжив свою кар’єру у фірмі «Softjourn» на посаді програміста, де працював уже до останніх днів. Загинув в Запорізькій області 28 червня 2022 року, підірвавшись машиною на міні разом з побратимами.