Відбулося чергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Калуської міської ради. На комісії обговорили утворення нової провальної воронки на вулиці Глібова. Це те саме місце, де утворюються провали впродовж більш як тридцяти років.
Нагадаємо, вранці 12 квітня в управління з питань надзвичайних ситуацій надійшло повідомлення про просідання земної поверхні поруч з провальними воронками №№ 14 і 14а в районі вулиці Глібова. На місці з’ясувалося, що утворилося просідання розміром орієнтовно 10 на 12 метрів, яке заповнене рідиною.
Провальні воронки №№ 14 і 14а утворилися в районі вулиць Вітовського, Глібова і Мостиської на північному каїнітовому полі рудника «Калуш». Підземні шахтні виробітки тут були заповнені розсолами, а утворені воронки — сполучені з виробітками. Нова провальна воронка прилягає до воронки №14 і розташована за 50 метрів від автомобільної дороги (у напрямку Копанок) і приблизно за 100 метрів від найближчого приватного домогосподарства.
Загалом у Калуші вже є 22 провальні воронки, більшість із яких утворилися саме на північному каїнітовому полі, інформують “Вікна”. Перше провалля над шахтними виробітками утворилося на вулиці Вітовського у 1987 році.
Як повідомив на засіданні комісії начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Іван Дембич, розміри провальної воронки зростають. За замірами її розмір складав 12 на 15 метрів, а зараз — орієнтовно 15 на 18 метрів. Воронка заповнена рідкою фазою — зараз фіксується її максимальна товща 5,20-5,30 метрів.
Було проведена аналіз вмісту воронки. На поверхні зафіксували незначне перевищення допустимого вмісту хлоридів, а проби, відібрані на глибині, показали концентрацію хлоридів 3 350 мг на літр — це приблизно у вісім разів вище норми. Отже, ця воронка сполучається з підземними виробітками і сюди витісняються розсоли.
Як зазначив Іван Дембич, воронка становить небезпеку, зараз її огородили й розмістили тут відповідні попереджувальні знаки.
Провідний геолог ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» Юрій Садовий нагадав, що перше провалля над шахтними виробітками утворилося на північному каїнітовому полі, на вул. Вітовського у 1987 році. А про те, що тут можливі такі просідання, фахівці попереджали за 28 років до того. За його словами, причиною утворення останньої провальної воронки є руйнація цілика між 36-ою і 37-ою підземними камерами. Ситуація тривалий час не контролювалася, а фрагментарні заміри не дають результату. Останній моніторинг проводився у 2008 році. Прогнозується, що нові провальні воронки тут будуть утворюватися і надалі. За словами Юрія Садововго, це питання стосується безпеки проживання людей. Крім того, поруч знаходиться дорожня розв’язка.
Також фіксують просідання земної поверхні у Кропивнику і Сівці Калуській. Тут також прогнозується просідання земної поверхні, будуть витіснятися розсоли, які через водоносні горизонти мігруватимуть у напрямку Калуша.
Як ішлося на засіданні комісії, моніторинг за динамікою просідання земної поверхні буде відновлено і на основі його даних можна буде спрогнозувати подальші просідання.
Нагадаємо, з обласного бюджету Калушу виділили кошти на проведення екологічного моніторингу — 420 тис. гривень. Переможцем аукціону, який відбувся 15 квітня, став ДУ «НІОХІМ».
Начальник управління з питань будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради Богдан Грущак повідомив: 22 квітня провели обстеження провальної воронки на вулиці Глібова. Попередньо (а воронка ще продовжує формуватися) підрахували, що для її ліквідації (засипки) потрібно 1050-1100 куб. метрів твердої породи. За його словами, досвід ліквідації воронок міська рада вже має. Так, упродовж 2017-2018 років провальні воронки 14 і 14а було ліквідовано коштом міського бюджету. Загалом на ліквідацію було спрямовано понад 1 млн гривень. Тоді роботу виконували з використанням бульдозера, було переміщено близько 22 тис. кубометрів породи. Після стабілізації просідання, за словами Богдана Грущака, можна буде чітко визначити об’єм робіт та їхню орієнтовну вартість. Розраховують, що це коштуватиме орієнтовно 250 тис. гривень.
Рішенням комісії новій провальній воронці присвоїли номер 14б. Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та архітектури і містобудування доручили уточнити перелік житлових будинків у радіусі 250 метрів від провальної воронки та перевірити їхню документацію, а також отримати в ЦНАПі інформацію щодо кількості осіб, які зареєстровані в цих будинках. Управління земельних відносин має зібрати дані щодо документації на земельні ділянки в зоні впливу воронки. Відповідним підрозділам доручили проводити дослідження рідкої фази та джерел водопостачання в зоні впливу воронки та вести спостереження за станом її бортів.
За рішенням комісії, управління з питань будівництва та розвитку інфраструктури має підготувати проєктно-кошторисну документацію на проведення робіт з ліквідації воронки, а на сесію міської ради винесуть звернення до Івано-Франківської обласної держадміністрації та обласної ради про виділення коштів для ліквідації воронки.