Експерти WWF-Україна у співпраці з Ясінянським лісомисливським господарством та Івано-Франківською ветеринарною клінікою “ОлВет” відловили та надягнули на самця рисі телеметричний нашийник з GPS-GSM передавачем. Це перший етап телеметричних досліджень великої кішки в Українських Карпатах, який успішно реалізували у Закарпатській області.
Дослідження такого типу на території Українських Карпат проводяться вперше. Але це другий досвід, коли команді WWF-Україна разом з партнерами вдалося одягнути телеметричний нашийник на рись у дикій природі — статевозрілого 2-3-річного самця вагою 21,3 кг, якого назвали Станіслав. У межах попередніх робіт з телеметричних досліджень на Поліссі, зокрема на території Рівненського природного заповідника, експертам WWF вдалося відловити та надягнути нашийник на дорослого самця, якого назвали Борись.
“Телеметричні дослідження рисі, які започаткували WWF-Україна на території Українських Карпат та Полісся, дадуть змогу порівняти між собою карпатську та балтійську популяції рисі, поведінку та екологію тварини за різних умов, в межах різних оселищ та екосистем, природоохоронних та лісогосподарських установ тощо. Все це дасть змогу поглибити знання щодо екології рідкісного виду та розробити в майбутньому ефективні плани-управління та заходи зі збереження для різних територій”, — розповідає Роман Черепанин, менеджер проєктів WWF-Україна, доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Усі підготовчі роботи для телеметричних досліджень (інсталяція нашийника, ветеринарний супровід тощо) проведені із використанням передового європейського досвіду, здобутого після консультацій з експертами The KORA Foundation (організація, що займається екологією хижаків та питаннями щодо управління дикою природою), IUCN/SSC Cat Specialist Group, колегами з WWF зі Словаччини та Польщі. Відтепер команда WWF-Україна разом з партнерами з Ясінянського лісомисливського господарства зможуть спостерігати за життям Станіслава в Карпатах онлайн.
Нашийник самця рисі обладнаний технічними засобами, які фіксують різні параметри, наприклад локалізацію особини (конкретне місце перебування), та передають інформацію на віддалений сервер, до якого мають доступ науковці. Нашийник, який носить Станіслав, може працювати 1-2 роки залежно від природних умов та режимів роботи. Далі він самостійно відпаде. Його розробила польська компанія “Ecotone Telemetry” з урахуванням біологічних та поведінкових особливостей виду, він не шкодить тварині і не заважає їй у повсякденному житті.
Загалом аналіз даних, отриманих з телеметричного нашийника, дасть змогу детально вивчати екологію рисі в Українських Карпатах, зокрема дослідити:
- міграційні маршрути, екологічні коридори, довжину добового ходу тварини,
- розміри індивідуальних та виводкових ділянок рисі,
- харчовий раціон рисі та вплив на мисливську фауну,
- сезонну та добову активність,
- оселищну приуроченість виду тощо.
