У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини, філії Національного музею Гуцульщини та Покуття, впроваджують сучасні підходи до змістової доступності: експонати можна не лише роздивитися, а й обстежити тактильно, пише КУРС з посиланням на Косівську міську територіальну громаду.
Саме тут за підтримки УКФ нині реалізується новий проєкт, що робить спадщину Гуцульщини доступною навіть для тих, хто втратив зір.
У 2021 році за підтримки Косівської міської ради та грантових коштів музей відкрив нову інтерактивну експозицію «Історія косівської кераміки». Головною її особливістю стала можливість взаємодіяти з експонатами: відвідувачі могли відчути себе дослідниками. Продумане освітлення та сучасний дизайн підкреслювали естетику кераміки, що представлена від XVIII століття до сучасності.
Це була перша в Україні експозиція кераміки з елементами змістової доступності для відвідувачів з порушеннями зору. Консультувала Кіра Степанович разом із незрячим тестувальником Віктором Райковським.
Після успіху керамічної експозиції команда вирішила оновити ще один зал – історії гуцульського дереворізьблення. Його також запланували зробити доступним для незрячих.
“Це не менш цікава тема, ніж косівська кераміка. Тут і європейське визнання, і мистецькі династії, і новаторські технології, які нині наслідують понад 50 майстрів. Тим більше, нещодавно гуцульське дереворізьблення та боднарка увійшли до переліку об’єктів Нематеріальної спадщини України”, – розповідає завідувачка музею Вікторія Яремин.
До розробки елементів змістової доступності знову долучилася Кіра Степанович. Вона має понад 10 років досвіду у створенні матеріалів для людей із порушеннями зору та нині працює з ветеранами, які втратили зір та потребують протезування.
У новому залі будуть представлені для тактильного обстеження види деревини, орнаменти різьби та бондарний посуд. Також спеціально розроблено описи та путівник спеціальним рельєфно-крапковим шрифтом – шрифтом Брайля. Як показала практика, тактильні зразки збагачують сприйняття та потрібні не тільки незрячим. Для розробників було принципово важливо відтворити їх саме з дерева та за класичними гуцульськими технологіями.
Ще одна локація пропонуватиме тактильне знайомство з улюбленими мотивами орнаментів гуцульських різьбярів. Виготовити відповідні тактильні зразки взявся відомий різьбяр з Косова Мирослав Радиш.
Перед розміщенням у залі всі елементи проходили апробацію. Їх перевіряли консультанти з порушеннями зору. Спершу зразки протестував Віктор Райковський. Після корекцій зразки перевіряла Тетяна Антоненко, досвідчена експертка у сфері музейної доступності.
Невдовзі тактильні зразки розмістять в оновленій експозиції «Інтерактивний зал історії художньої обробки дерева на Гуцульщині» у Косівському музеї Гуцульщини. Відкриття заплановане на кінець жовтня.
Простір створюється в межах проєкту “Інтерактивний музей Гуцульщини – популяризація традицій художньої обробки дерева шляхом модернізації частини експозиції Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини”. Ініціативу реалізують за підтримки Український культурний фонд та Благодійного Фонду “МХП-Громаді” у межах програми «Культура. Регіони».
КУРС писав, що у КНУВС створили тактильну ікону Манявської Богородиці.
