Вчора, 4 січня, в музеї-садибі Івана Франка в Нагуєвичах, що на Львівщині, звучала гуцульська коляда.
Про це повідомили в історико-культурному заповіднику “Нагуєвичі”.
Гості та відвідувачі заповідника побачили та почули автентичне виконання колядок, які звучали сто і більше років тому. Гуцульська коляда — унікальна традиція, яку зберегли у горах. Гуцульські коляди відрізняються текстами, мелодіями, технікою виконання та супроводом — трембітами, рогами, скрипкою та іншими музичними інструментами.
На коляді збирали кошти для Збройних Сил України. Дехто з колядників, які минулі роки відвідували Нагуєвичі, зараз на фронті, захищає рідну землю.
“Вдумайтесь в глибину цієї колядки. Одним із перших започаткував її вивчення Іван Франко зі своїми однодумцями під час етнографічних експедицій. Фактично гуцульська коляда відрізняється від бойківської тим, що вона побудована, в основному, на богослужбовому требнику Петра Могили 1620 року. Саме в ньому Ісус запрошується віншувати. Колядники на Гуцульщині запрошують самого Ісуса Христа до хати віншувати цій родині”, — говорить директор історико-культурного заповідника “Нагуєвичі” Богдан Лазорак.
Директор ДІКЗ “Нагуєвичі” передав другий та третій том “Садиби Франка: науковий збірник заповідника “Нагуєвичі” для музею Франка в Криворівні.
Про традиції в рідному селі розповів Василь Луцюк, дружина якого Ганна керує музеєм Івана-Франка у Криворівні.
“Криворівня — гірське село, тут колядують гучно та довго. З-під церкви в різні боки розходяться групи колядників. Бо треба зайти до кожної, навіть найдальшої, господи. Цього року у Криворівні є десять колядницьких гуртів. Кожна ватага — на свій “куток” села чи присілок. Присілків у Криворівні більше десяти. Загалом у селі понад 800 дворів. Від Різдва до Водохреща колядники мусять побувати в усіх без винятку оселях”, — говорив Василь Луцюк.
За старших у колядницькій ватазі “береза” і “вибірця”. “Вибірця” — організатор-адміністратор, він збирає на репетиції і на коляду, слідкує за порядком, одягом і дотриманням традицій. “Береза” відповідає за творчу частину. Головний його обов’язок — керувати в коляді. Він добирає колядників, вчить з ними слова, сам знає напам’ять до пів сотні колядок і ще більше звичаїв, починає кожну колядку, веде мелодії, загалом керує дійством.