Україна залишиться незалежною і переможе у війні – у цьому переконаний ветеран АТО та повномасштабної війни Микола Байбарін. Боєць каже, що українці не мають права розчаровуватися чи втомлюватися від війни, а повинні єднатися та боротися заради майбутнього, пише КУРС з посиланням на ЦМКЛ.
Два роки тому у Центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська йому провели складні операції на серці – ангіографію, стентування та аортокоронарне шунтування. Це стало необхідним після інфаркту, який військовий переніс на ногах під час боїв на Сході.
«Десь в Лимані під час бою відчув, що мене запекло в грудях. Я тоді присів, і легше стало, а далі почав знову бить ворога. Тоді я ще там звернувся до лікаря. Він мені дав 2 таблетки – червону і зелену, так як в фільмі «Матриця» – червону і синю (жартує). Я тоді тиждень їх пропив – і мені полегшало», – говорить ветеран.
У Миколи Байбаріна багато осколкових поранень. «На руці, нозі видалили. В голові є досі, але медики радять його краще не чіпати. Коли трапилось одне із чергових поранень, то у мене знов почались проблеми із серцем», – розповідає захисник.
Після проведення ангіографії (рентгенологічне дослідження кровоносних судин, яке застосовується для виявлення звужень або закупорок у коронарних артеріях) інтервенційний кардіолог Андрій Салада здійснив пацієнтові стентування (в уражену судину встановили стент, щоб відновити нормальний кровотік).
Але у Миколи Байбаріна виявили і багатосудинне ураження коронарних артерій. У зв’язку з цим після дообстежень лікар-кардіохірург Світлана Сарапук провела аортокоронарне шунтування (АКШ). Ця хірургічна операція виконується з метою відновлення кровотоку до серцевого м’яза, коли коронарні артерії (судини, що живлять серце) звужені або повністю заблоковані через атеросклероз.
«Під час операції була зупинка серця, але дякуючи моїй лікарці Світлані Сарапук я живий. Потім після операції вчився ходити, а вже за 2 тижні після її проведення поїхав у місто Курахово хлопцям відвозити волонтерську допомогу. Хто, як не ми – і ніхто, крім нас», – пригадує захисник.
Він зазначає, що навіть зараз, якщо буде критична ситуація, то повернеться на фронт:
«Найтяжче – втрачати побратима. Дуже багато людей загинули (дійсно та еліта і цвіт нації), але є ще ідейні люди, які не здадуть Україну. Я сам готовий знову брати зброю до рук», – каже Микола Байбарін.
Завжди разом із захисником і його дружина. Сьогодні вони сім’єю займаються волонтерством.
Нагадаємо, у ЦМКЛ після ампутації ноги і поранення руки відновлюється 51-річний захисник.
