Музей анатомії знаходиться у морфологічному корпусі ІФНМУ на площі Андрея Шептицького. Експозиція починається з коридорів. На стінах – репродукції картин відомих художників та стенди, які ілюструють розвиток анатомії з прадавніх часів. Будову людини демонструють Венера Мілоська та копії скульптур Мікеланджело.
Аудиторії теж можна зарахувати до музею, каже доцент кафедри анатомії людини ІФНМУ Омелян Юрах. Кожна кімната – ексклюзивна. В одному з класів живе “розумний скелет” – сидить і читає книгу з патологічної анатомії німецькою мовою. Інша навчальна кімната присвячена Леонардо да Вінчі.
“Це естетичне виховання, не може лікар цікавитися лише медициною, – вважає Омелян Юрах. – Для студентів-медиків естетичне виховання дуже потрібне, воно викликає захоплення тілом людини. А якщо сформується повага до людського тіла загалом, то в майбутньому лікарі шанобливо ставитимуться до пацієнтів”.
В Анатомічному музеї теж представлено чимало шедеврів мистецтва – це основна його “фішка”. На стінах висять репродукції відомих картин, зокрема фрагмент фрески “Створення Адама” Мікеланджело, яка є четвертою з дев’яти центральних частин стелі Сікстинської капели. Поруч – “Венера перед дзеркалом” знаменитого іспанця Дієго Веласкеса. За словами пана Омеляна, це єдина картина, де Венеру зобразили зі спини.
“От бачите такі ажурні сплетення – це так звані вегетативні нервові сплетення, які іннервують внутрішні органи, – розповідає доцент кафедри анатомії людини та одночасно показує препарати. – Сонячне сплетіння. Чули про таке? Ось воно. У нас таких сім слоїчків. Їхній вміст відпрепарував мій вчитель професор Юхим Мельман, який свого часу завідував кафедрою анатомії нашого університету. Препарувалося це під водою препарувальними голками під лупами”.
Загалом у музеї представлено більше пів тисячі експонатів, пише Галичина.
За словами Омеляна Юраха, анатомічні музеї є фактично при кожному медичному університеті, адже анатомію неможливо вивчити без препаратів. Він розповідає, що 40 років тому в підвалах кафедри анатомії зберігалося 48 забальзамованих тіл, які використовують для практичного навчання студентів, а сьогодні їх лише 23.
“В анатомічній залі студенти після теоретичних пар на препаратах людського тіла вивчають анатомію. У навчально-практичному центрі уже працюють лікарі. Кілька років тому стоматологи впродовж двох тижнів на бальзамованому трупі шукали, як дійти до артерії, яка живить нижню щелепу”, – розповідає Юрах.
Винятковість Івано-Франківського анатомічного музею в тому, що тут не просто зібрали унікальні препарати людського тіла, а й зуміли поєднати анатомію з мистецтвом.
“Анатомічні музеї є скрізь, але там виставлені анатомічні препарати – і все, – роз’яснює доцент кафедри анатомії. – В таких музеях цікаво бувати професіоналам – лікарям і кваліфікованим анатомам. Але це нецікаво для людей, які далекі від медицини. Власне, мій задум такий, щоб анатомічний музей зацікавлював ширше коло відвідувачів”.
За три роки роботи музею тут було чимало гостей. Анатомія приваблює франківців, каже Омелян Юрах. Загалом тут проводять 50-70 екскурсій на рік.
Була тут і делегація німецьких медиків. Іноземці були вражені побаченим і зауважили: “Можливо, анатомічні препарати в інших анатомічних музеях бачили і кращі, але вперше бачимо, щоб хтось додумався виставити шедеври образотворчого мистецтва і пов’язати їх з анатомією”.
“Був такий період в розвитку анатомії, який припав десь на XVII–XVIII ст., коли дуже було модно організовувати анатомічні видовища для загалу. Тоді існували такі фактично театральні зали, де збиралися містяни і дивилися, як препарують людське тіло. Навіть кавалери запрошували туди своїх дам на побачення, і вони так, як ми ходимо в кіно, ходили дивитися, як проводять розтини… Відтоді анатомія як наукова дисципліна дуже розвинулася, і було б добре, якби її досягнення були доступні для широкого загалу”, – додає хранитель Анатомічного музею.
