Центр мобільної паліативної допомоги в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні допомагає пацієнтам удома.
В ОКЛ розпочав роботу Центр мобільної паліативної допомоги. Відтепер пацієнти чи родичі невиліковно хворих можуть звертатися до обласної клінічної лікарні й розраховувати на такий супровід безпосередньо у них вдома.
Згідно з договором НСЗУ, Центр обслуговує понад пів сотні пацієнтів на місяць.
Якого типу хворі будуть в полі зору нового підрозділу обласної лікарні, його очільник Володимир Борис ілюструє на такому прикладі: “Онкологічний пацієнт. Відлежав від “А” до “Я”, пройшов всі етапи хіміотерапій, витратив усі заощадження, продав квартиру, машину, позбувся всіх статків – і людина лишається на самоті… На кінцевому етапі прийшов лікар і сказав йому або його родичу: “Ми вже нічим не можемо зарадити. Виписуємо вас додому”. А цей пацієнт терпить біль, страждає на депресію, від почуття непотрібності, часто не має коштів, щоб купити необхідні ліки. З такими пацієнтами ми й працюємо”.
Під опіку фахівців Центру підпадають онкохворі на останніх стадіях, але не тільки. “Діагнозів, які потребують паліативної допомоги, набагато більше, – говорить анестезіолог і медичний психолог Людмила Андріїшин. – Наприклад, післяінсультні хворі, яких часто турбує нейропатичний біль, на який зазвичай не звертають уваги. Людина прикута до ліжка, потребує постійного належного догляду, та ще й відчуває на паралізованій стороні біль, про який не завжди може сказати”.
Вона додає, що є багато моментів і проблем, коли треба хворому допомагати вдома, а сімейний лікар надає лише базові елементи паліативної допомоги, а також підкреслює, що “паліативна допомога – це не тільки паліативна медицина”. Паліативна допомога включає в себе, окрім симптоматичного лікування та контролю над симптомами, і фізичний догляд та комфорт, і психологічну та духовну опіку, і певну соціальну підтримку, і навчання родичів та доглядальників.
“Коли офіційна медицина каже: пробачте, ми нічим більше не можемо допомогти, то там, де є різні тяжкі дошкульні симптоми, якраз ми втручаємося, щоб завершення життя – скільки кому відпущено – було комфортним, – пояснює лікарка. – Без блювання, без закрепів, без болю. У чистому ліжку, з правильно пролікованими пролежнями…”
Для отримання нестаціонарної паліативної допомоги обов’язковим є направлення сімейного лікаря або іншого лікуючого лікаря.
Коли визначають об’єм паліативної допомоги, то на первинний огляд до хворого їде і медсестра, і лікар, і керівник центру.
Для пацієнтів, котрі вже отримують допомогу у центрі, діє “гаряча лінія”, зателефонувати на яку можна в будь-який час.
КУРС писав, що франківський Карітас допомагає доглядати вдома паліативних хворих
