Навчальний спеціальний збір з льотним складом на французьких вертольотах ЕС-225 LP розгорнули на базі в/ч 3072, що дислокується в селі Старий Лисець. Тутешній полігон – єдиний у західному регіоні, де можуть приземлятися гвинтокрили і де щороку стартують спеціалізовані навчання з виконання польотів у гірських умовах.
Під час навчань пілоти відпрацьовують посадку в горах у складних умовах на висоті 1000 м та 1500 м.
«Щодня здійснюємо до 10 вильотів, – розповідає льотчик-штурман Тарас Безбах, поки техніки завершують підготовку гвинтокрила до підйому. – Літаємо в різних погодних умовах, щоби отримати різний досвід. Гірські навчання у нас проходять щороку з 2016-го. Цьогоріч вперше залучили тільки вертольоти ЕС-225 LP – і вони вже дуже добре себе показали в гірській місцевості. Специфіка польотів така, що повітря в горах розріджене і потрібна більша потужність двигунів. Плюс ейрбаси дуже маневрені».
Такі вертольоти призначені виконувати десантно-транспортні завдання. Машини, які можуть брати на борт до 20 людей, використовують у трьох ситуаціях: для перевезення військових, для десантування спецпризначенців і для евакуації поранених. В кожному випадку вертоліт має окремий обвіс – як-от канати для десантування чи санітарні модулі.
Гелікоптер, що готується до вильоту, не має жодного обвісу – він розвідник. З розвідки погоди починається кожен льотний день – після перебування в горах приймають кінцеве рішення, чи будуть цього дня літати і як саме.
Вертоліт починає урчати – розкручує лопасті. Проходить хвилин п’ять, доки рух малого хвостового пропелера починає окреслювати суцільне коло, а головний розкручується достатньо для того, щоби підняти машину. От вона вже розгойдується. Щоби відірвати вертоліт від землі, додають потужності двигуна – тепер гвинтокрил вже реве: від роботи пропелера лягають трави, з ближніх дерев жмутами злітає листя. Волосся і одяг треба притримувати руками. Ейрбас хвацько задирає ніс, щоби піднятися, вирівнюється і лягає на курс – на Піп Іван і Говерлу.
За процесом пильно спостерігає чоловік із валізкою. Це старший технік вертольота Артем Яковчук. Він вперше на гірських навчаннях. Каже, що у техніків, на відміну від пілотів, свої навчальні завдання. Та головне для всіх – щоби техніка безвідказно працювала.
Ейрбаси несуть службу в Олександрії з 2018 року, розповідає він. У технічному обслуговуванні ці машини зручніші, ніж вертьольоти МІ-8.
«Швидкісні, більш маневрені, технічно зручні», – перераховує він плюси французьких гвинтокрилів. Щоби перейти з МІ-8 на ЕС-225 LP, треба переучуватися, каже технік. «Технічний та льотний склад їздив на навчання до Франції. І вже два роки як успішно літають», – додає він.
Артем Яковчук також вчився у Франції і отримав сертифікат про допуск до технічного обслуговування аеробусів.
«Спочатку були деякі складнощі, бо для нас все було нове, – розповідає технік про закордонні навчання. – Але коли день за днем дізнавалися більше, мали більше практики, то розуміли, що насправді немає нічого складного. Ми цілком конкурентні – на рівні з французькими колегами. На мою думку, навіть у дечому сильніші. Не боїмося труднощів».
Із французьким сертифікатом допуску технік міг би служити будь-де, де використовуються ці гвинтокрили. «Ні, я служу Україні і буду служити в Україні», – серйозно відгукується на жарт про легіонерів старший лейтенант. Він в армії з 19 років. Закінчив Кременчуцький льотний коледж, який спеціалізується на підготовці вертольотчиків. Служив і ще паралельно вчився в Національному авіаційному університеті, здобув диплом бакалавра. Артем Яковчук – син військового. Його батько зараз захищає Україну на Донбасі.
Керівник авіаційної ланки Денис Юрик додає, що участь у навчаннях беруть як досвідчені льотчики, так і молоді пілоти гвинтокрилів. Ті, хто має практику польотів у горах, відновлюють навики. А ті, хто вперше приїхав на спеціальні гірські збори, посилено вчаться.
«Молоді льотчикі повністю підготовлені до польотів, але от в гірській місцевості – вперше. В програмі підготовки сказано, що кожен льотчик повинен відпрацювати посадку у високогір’ї. Якщо надійде завдання, то льотчик повинен його виконати – він повинен уміти сісти в горах на підібраний з повітря майданчик. Повинен під час польоту визначити, куди можна сідати, виконати прохід над майданчиком, тобто оглянути його, і оптимально виконати посадку», – розповідає про завдання керівник.
Більшість молодих льотчиків прийшли служити у військову частину в Олександрії з вертолітного коледжу у Кременчузі, який підпорядковується Харківському авіаційному університету внутрішніх справ. І майже всі пройшли перепідготовку у Франції, додає Денис Юрик.
«Спочатку була теорія у Франції, – пригадує свій досвід навчань у 2018-му керівник авіаційної ланки. – Тренажерну підготовку проходили у Шотландії. Після повернення до Франції виконували практичні польоти. Рівень практичних вмінь у всіх засвідчений сертифікатами, які дають допуск до польотів на вертольотах ЕС-225».
Головні новини Івано-Франківська і області в TELEGRAM
Льотчик акцентує, що сучасні ейрбаси, порівняно з МІ-8, які зійшли з конвеєра у 1970-1980 роках, уже майже не мають аналогових приладів. На них встановлені електронні екрани та інша аероніка (авіаційна електроніка).
«Надсучасний італійський автопілот спрощує керування вертольотом практично в будь-яких метеорологічних умовах – як вдень, так і вночі. Новітні прилади полегшують посадку. Для льотчика в гірський місцевості найскладнішим є розрахунок на посадку. Складність у тому, що вітер постійно міняє свій напрям і швидкість. Тому при приземленні, коли виконуємо перший захід, висаджуємо на майданчик керівника польоту з «димами» – він запалює димові шашки, уточнюючи напрям вітру. Тоді підключаємо прилади», – унаочнює Денис Юрик.
Поки ми розбираємо специфіку польотів гелікоптерів у Карпатах, з боку гір чутно знайомий звук – рокотання швидко наближається. І от уже в небі над нами виконує коло і заходить на посадку ейрбас. До нього по полю мчать заправник і команда техніків. Менше ніж через годину – новий старт.
Довідково:
У рамках підписаного контракту між Міністерством внутрішніх справ України та компанією «Airbus Helicopters SAS» до України має прибути 55 гелікоптерів французького виробництва – Н125 для Державної прикордонної служби України; Н145 для Національної поліції України; Н225 для Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної гвардії України. Всі повітряні судна різні і пристосовані до виконання різноманітних завдань підрозділів МВС: аеромедичної евакуації, рятувальних операцій, підтримання громадського порядку, антитерористичних та спеціальних операцій, підтримки охорони на державних кордонах та підтримання порядку на дорогах.
Станом на 28 серпня 2021 року в системі МВС вже працює 17 французьких гелікоптерів:
- 2 типу Н125 для Державної прикордонної служби України;
- 5 типу Н145 для Національної поліції України;
- 6 типу Н225 для Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
- 4 типу Н225 для Національної гвардії України.