Відомий народний майстер з Космача, етнограф, писанкар, вишивальник Дмитро Пожоджук перебуває у важкому стані в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні після розриву жовчного міхура. Щодня на медикаменти іде від $100, а в перші дні було в півтора рази більше.
Про це повідомляє журналіст Олександр Хоменко.
“Чоловік, без якого історія Ukraїner про цьогорічну Маланку в Космачі просто не відбулась би, відомий етнограф, писанкар і вишивальник Дмитро Пожоджук зараз бореться за життя і потребує нашої допомоги, – пише Хоменко. – Попереду ще операція, коли стабілізують стан, а потім довга реабілітація, яка також потребуватиме щодня шалених сум. Всі, хто знає їхню родину, їхню скромність і порядність, розуміють, що це непідйомні суми для них”.
Гроші можна переказати на картку його дружини: 5168 7573 3867 0567 (Приватбанк) Пожоджук Марія”.
Довідка:
У доробку майстра Дмитра Пожоджука понад 150 вишитих сорочок, багато рушників, ясиків, серветок, картин і портретів. Дмитро Пожоджук збирає і відтворює старі, призабуті і майже втрачені узори. У його колекції — вишивки Молдови, Болгарії, Білорусі, Росії, Литви і Балкан.
Дмитро Пожоджук відродив писанкарство в Україні після його занепаду. Саме з його ініціативи 1992 року було проведено Перший всеукраїнський конгрес писанкарів, а в Києві – Перший Міжнародний з’їзд писанкарів, на який з’їхалися українські писанкарі і дослідники писанкарства з Канади, США, Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії. Згодом Дмитро стає організатором Першого Всеукраїнського конкурсу дитячої писанки. Тоді ж Всеукраїнська координаційна рада з вивчення і відродження писанкарства обирає Дмитра Пожоджука своїм головою.
Дмитро Пожоджук талановитий етнограф. Він ходить по селах і досліджує архітектурні споруди Гуцульщини. Часто виступає на наукових конференціях та симпозіумах. Зібрав велику кількість писанок з різних куточків України і світу. Не менш відомий як фольклорист. У зібранні пана Дмитра — сотні народних пісень і описів танців, які розшифровує і планує видати окремою книжкою. Сам прекрасно співає, грає на трембіті і дримбі.
У 2006 році був обраний Космацьким сільським головою. Провів у Космачі чотири міжнародні фестивалі «Великдень у Космачі», чотири міжнародні з’їзди писанкарів, три всеукраїнські вишколи української молоді «Повстанська стежка», два молодіжні фестивалі «Керамічні канікули». З його ініціативи в Космачі встановлено меморіальні дошки на честь Омеляна Ковча, Михайла Мороза, Григорія Смольського, Тараса Чупринки, Олекси Новаківського, Бориса Антоненка-Давидовича, Олександра Довженка, Володимира Шухевича.
