Старший лейтенант, авіаційний технік 114 бригади тактичної авіації Ростислав Цюрак з Прикарпаття забезпечує справність та готовність літаків до бою, пише КУРС.
Історію Ростислава розповіли у 114 бригаді тактичної авіації.
Ростислав народився в багатодітній родині, де є шість братів і одна сестра. П’ятеро братів навчалися в Харківському національному університеті Повітряних Сил, здобували вищу освіту в галузі авіації, а один з братів обрав шлях поліцейського.
Троє з братів зараз служать саме в 114 бригаді тактичної авіації.
“Військова справа стала нашим життям, і кожен з нас не лише вибрав це за покликанням, але й залишився в одному місці, щоб разом виконувати бойові завдання. Це важливо, коли ти знаєш, що твоя родина поряд, – розповідає Ростислав. – Ще в дитинстві я дивився на літаки, які пролітали над нашим будинком, завжди намагався зрозуміти, як усе це працює, як літак може піднятися в небо і залишатися там, не втрачаючи стабільності”.
В 13 років Ростислав вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею, де зрозумів, що це саме те, чим він хоче займатися. Після ліцею в 2015 році вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил, щоб стати авіаційним інженером.
“Це був наступний логічний крок, адже я хотів працювати не просто з літаками, а забезпечувати їхню готовність до виконання бойових завдань, оскільки вже рік в Україні тривала антитерористична операція на сході нашої країни проти російської агресії. Робота авіаційного техніка під час виконання бойових завдань дуже відповідальна. Потрібно не тільки знати кожну деталь літака, а й розуміти, в яких умовах і як буде використовуватись техніка. Справність літака — це не тільки його технічний стан, це ще й своєчасний ремонт та усунення будь-яких неполадок”, — зазначає авіаційний технік.
Особливості роботи техніка на летовищі з початком повномасштабної війни стали більш небезпечними. За словами Ростислава, доводиться працювати в особливих умовах – з огляду на постійну загрозу дронових та авіаційних ударів з боку противника.
“Військова служба — це не лише виклик, це й велика честь. Зараз, коли ми маємо таку складну ситуацію в країні, кожен з нас має бути готовим зробити свій внесок у перемогу. І навіть якщо це не буде безпосередньо бойова робота, ви завжди зможете зробити свій вклад — як інженер, як технік, як водій”, — каже Ростислав.
