Рідні брати з Галицької громади Богдан та Володимир Басовські на початку АТО добровільно долучилися до лав ЗСУ та брали участь у боях на Донеччині, а в 2022 році вирішили повернутися до війська, пише КУРС з посиланням на Галицьку територіальну громаду.
Після армії Володимир служив у Президентському полку та паралельно навчався у Національній академії внутрішніх справ України, а Богдан вступив до лав Національної гвардії в Івано-Франківську.
З початку АТО брати воювали у складі Івано-Франківського добровольчого батальйону. Брали участь у бойових діях біля Мар’їнки, Сопиного, Вугледара, інших населених пунктів біля околиць Маріуполя, а також під Донецьком. У 2019 році звільнились, а коли розпочалась повномасштабна війна, разом із товаришами, з якими раніше воювали, пішли в ТрО. За деякий час долучились до 10 Коломийської гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
“Побули на злагодженні навіть не два дні і, оскільки мали значний бойовий досвід, одразу поїхали на завдання – контролювати кордон з Білорусією. А вже за тиждень нас відправили відбивати Київщину”, – згадує Володимир.
За словами захисників, теперішня війна кардинально відрізняється від АТО. Частково проникнення у тил ворога відбувається за допомогою дронів та іншої техніки, проте без піхотинця на війні ніяк.
“Порівняно з АТО, кажу всім, що тоді це було заняття в дитячому садочку. Зараз йде справжня страшна війна. Зараз на нас йде все – від піхоти до артилерії та ракет із Каспія. Дуже часто противник застосовує керовані авіаційні бомби з літаків”, – додає Володимир.
Богдан розповідає, що, коли приїжджають волонтери, солдати розуміють, що вони комусь потрібні, хтось за них думає і пам’ятає.
“Якщо тил дає слабинку, фронт втрачає позиції. Тому прошу всіх – не переставайте допомагати, не розчаровуйтеся, не зупиняйтеся. Тільки разом ми зможемо нарешті перемогти цього лютого ненависного ворога”, – каже Богдан.
На думку Володимира, основне – поповнення війська, бо бійцям потрібне хоч коротке перезавантаження. Захисник каже, що багато хто боїться йти на фронт через брак якісної зброї, але не всім можна відразу її давати.
“Коли я прийшов на війну, мені дали два стареньких кулемети. То з двох довелося зробити один. Було два короба патронів до кулемета і 600 патронів у ленті. А далі я мав розібратися сам. І розібрався. Знаєте, що допомогло? Відео на ютубі. Тобто тут головне ставлення. Ми потім такої зброї натрофеїли у ворогів, що ще з побратимами з сусідніх позицій ділилися. А зброю дадуть. І М16 в нас потім були, і «ґроти», і «скари», і ще багато закордонної високотехнологічної зброї. Тобто не завжди у зброї справа”, – розповідає Володимир.
У 2023 році Богдана побачив увесь світ. Захисник знявся в кліпі «Різдво 2023», який допоміг бригаді зібрати гроші для закупівлі необхідного обладнання.
“Чи став я відомим? Напевно, так. Але я більше радію тому, що досі живий, досі роблю свою справу – захищаю Україну від окупанта», – каже Богдан.
Богдан та Володимир Басовські внаслідок бойових дій отримали багато травм: осколки в тілі, декілька задокументованих контузій, проблеми зі слухом, порвані сухожилля на ногах. Проте солдати віджартовуються, що всі ці поранення переносили на ногах і на таблетках. Бачили бійці і багато смертей побратимів. Пригадують короткий час, коли воювали пліч-о-пліч із захисником із Дорогова Андрієм Сокольником, котрий загинув 9 червня 2024 року. На запитання щодо нагород відповідають неохоче, бо ще не рахували, скільки медалей і в кого є. Попри це згадують, що є «багато того добра».
Зараз брати перебувають у короткій відпустці на Прикарпатті.
«Після стількох років війни нам дещо важко спілкуватися і перебувати в колі цивільних людей. Не завжди є про що розмовляти, вже майже немає спільних інтересів. Тому ми більше перебуваємо у рідному селі, де можемо спокійно відпочити і набратися сил для подальшої боротьби», – пояснює Володимир.
Нагадаємо, військовослужбовець Володимир Войців з Галицької громади перебуває на реабілітації. Він заново навчився ходити і ні на хвилину не шкодує про свій вибір – у 18 років піти добровольцем захищати Україну
