Військові медики 102-ї бригади ТрО, Франківщина, розповіли про свою роботу на стабілізаційному пункті. Одного разу їм довелося одночасно надавати допомогу 12 пораненим. Всіх благополучно передали на евакуацію.
Начальник медичної служби батальйону Олег запрошує до невеличкої будівлі в одному із прифронтових селищ, пише Армія інформ:
“Тут ми обладнали стабілізаційний пункт, куди доправляють поранених захисників прямо з поля бою. Уже скоро рік, як ми організували роботу, цілодобово тут чергує наша команда — лікар, фельдшер і водій. Стабілізуємо бійців та передаємо їх на наступний рівень евакуації”.
Олег — травматолог, від фаху має й позивний — Костолом. До широкомасшабного вторгнення росії в Україну працював у Косівській районній лікарні, що на Івано-Франківщині. У лютому минулого року лікар став військовослужбовцем. Відтоді й рятує поранених воїнів.
“24 лютого (минулого року, – ред.) я якраз чергував у лікарні. Тож прямо звідти, не говорячи нічого ні дружині, ні батькам, пішов до військкомату. Розумів, що лікарі завжди потрібні на передовій. Звання офіцера я мав, адже закінчив військову кафедру. Так, з того часу я у лавах бригади територіальної оборони рятую життя та здоров’я побратимів”, – розповідає він.
Хоч на Запорізькому напрямку останнім часом не відбуваються інтенсивні бойові дії, проте ворог постійно здійснює артилерійські, мінометні та авіаційні обстріли. Багато захисників зазнають осколкових уражень.
Костолом згадує, як привезли двох бійців, що зазнали дуже складних поранень під час артобстрілу. В одного з них була травматична ампутація обох ніг та серйозне ушкодження руки. На жаль, його не змогли врятувати. В іншого пораненого була травматична ампутація на рівні середньої третини гомілки, чотирьох пальців руки, поранення плеча і поранення стегна правої ноги. Йому зупинили кровотечу, виконали внутрішньовенний доступ, прокапали, обробили рани, стабілізували його та передали на наступний рівень евакуації.
“На щастя, цей воїн вижив. Знаю, що кілька днів тому йому зробили чергову операцію, дістали ще 5 осколків. Він іде на поправку, хоча попереду ще дуже важкий і тривалий період реабілітації”, – говорить Олег.
Лікар надзвичайно пишається своєю командою, яка завжди працює професійно та злагоджено.
“Наш медбрат Василь, який 16 років відпрацював у цивільниій лікарні, може ввести катетер у вену навіть із заплющеними очима”, – жартома розповідає Олег, підкреслюючи віртуозну майстерність свого підлеглого.
Фельдшер Андрій із позивним Мисливець теж має великий досвід роботи за фахом. Чоловік працював на “швидкій”, згодом у лікарні. І хоч 53-річний Андрій є обмежено придатним, проте працює на рівні з молодими хлопцями. Зазначає, що краще він тут буде, ніж його діти.
“Ми тут так спрацювались, що навіть ніхто не говорить, що треба робити, розуміємо один одного з напівпогляду”, – говорить Мисливець.
Саме завдяки командній злагодженій роботі медикам стабпункту вдалося одного разу за короткий проміжок часу стабілізувати одночасно 12 поранених.
“Хлопців привезли з переломами нижніх кінцівок, численними ранами, зокрема й голови, термічними опіками. Десь за 12 хвилин від початку прийому в усіх поранених уже стояли катетери. А за пів години воїнів вже повезли на наступні рівні надання допомоги. Адже ми всі чудово знаємо, що швидше надамо допомогу, то більше в поранених шансів на життя та одужання”, – каже начальник стабпункту.
Удома на Олега чекають дружина та 11-річний син. І хоч вони дуже сумують за чоловіком та татком, проте розуміють, що його робота вкрай потрібна на передовій.
