На Косівщині планують реалізувати проєкт «Відродження вівчарства в Карпатському регіоні» в рамках Програми USAID «АГРО» (США). Мета проєкту – економічний розвиток громади за допомогою створення умов для самозайнятості населення у гірській місцевості. Його втілюватиме у життя Косівська міська рада.
«Ми поставили перед собою мету поліпшити добробут усіх населених пунктів, які увійшли до складу Косівської територіальної громади, – каже косівський міський голова Юрій Плосконос у інтерв’ю газеті «Гуцульський край». – Хочемо, зокрема, створити нові робочі місця, зменшити відтік місцевого населення на заробітки в інші краї та країни, поліпшити економічну та демографічну ситуацію у близькій і віддаленій перспективі. Це взаємопов’язані речі: є робота – є доходи, є доходи – сплачують податки. Чим більше податків, тим спроможніша громада, тим більше проблем вона може вирішити, тим комфортніші умови створює для тих, хто у ній живе».
У березні цього року організація USAID «АГРО» (США) підтримує проєкти, які поліпшують економічну спроможність громад. Вона оголосила конкурс для чотирьох західних областей України. Косівська міськрада подала заявку, і вона перемогла. Оскільки вівчарство – нова і складна для міської ради тема, готували заявку спільно з головою ГО «Асоціація вівчарів» Василем Стефураком з Коломийщини.
«Згідно з нашими розрахунками, якщо починати з поголів’я 200 овець, то за чотири роки можемо очікувати його збільшення до 16 тисяч. Буде створено приблизно 500 нових робочих місць. Розвиток вівчарства дасть велику кількість супутніх продуктів, залежно від того, яку породу овець будемо вирощувати – м’ясну чи молочну. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку туризму – основної для нас галузі. Гуцульську кухню знають і люблять. Гастротуризм – хороший бонус і перспективний напрямок для туристичної галузі Косівщини, – зазначає Плосконос. – Якщо ж молока, наприклад, буде багато, то його вистачить не тільки для туристів, а й для розвитку переробної галузі. А це вже додана вартість – вищий щабель підприємництва. Можемо виготовляти якісні сири. Маємо для цього і традиції, і досвід, і фахівців. Добрий приклад – успіх підприємств нашої громади «Бринза-за» у Яворові і «Будз-баран» у Шепоті, їхня продукція користується постійним попитом».
За попередніми розрахунками, утримання 50 овець дозволяє фермеру не їхати на роботу за кордон.
«Щоб утримати одну вівцю, потрібно 10 соток землі. Якщо отара нараховує 50 голів – то потрібно п’ять гектарів. Є багато таких земельних ділянок у селах Шепоті, Річці, Снідавці, Яворові; частково – в Соколівці та Шешорах. Вони не використовуються, заростають бур’янами і чагарниками. Вівцям є де пастися», – говорить Юрій Плосконос.
Зараз зарубіжні партнери розробляють покроковий алгоритм роботи. До кінця року розрахують, скільки коштів потрібно для реалізації цього проєкту.
«Потребуємо також розуміння юридичної складової. Якими мають бути ці господарства: комунальне підприємство, кооператив? Потрібні поради спеціалістів, щоб зважити всі за і проти, щоб господарювати максимально ефективно. Бо, наприклад, одні види підприємництва отримують державну дотацію, другі – ні. На ці та інші питання зараз шукаємо відповіді. Коли отримаємо експертний звіт, зможемо залучати кошти для закупівлі поголів’я. Йдеться про високопродуктивні породи. Одна вівця може коштувати кілька тисяч євро», – розповідає Плосконос.
Попередньо заплановано, що одному господареві дадуть 40 овець, а через два роки він має віддати 60, їх передадуть іншим фермерам. Поголів’я, яке фермер отримав на початку діяльності, залишиться у нього.
Це дзеркальний проєкт – Косівська громада буде його реалізовувати одночасно з Ясінянською селищною громадою Закарпатської області.
«Ми розмістили в соціальних мережах електронний опитувальник, де кожен може висловити свою думку з цього приводу. Так зрозуміємо, скільки жителів району мають намір займатися вівчарством. Головне – бажання. Якщо людина хоче опанувати щось нове, вона вмотивована і швидко вчиться. Тому я думаю, що цей проєкт приречений на успіх, бо в ньому задіяні наші багатовіковий досвід, традиції, культура; бажання розвиватися, бути успішними – підприємцями, громадою, народом», – каже Юрій Плосконос.
