Вперше на Прикарпатті на базі Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська провели протезування аортального клапана через розріз під пахвою. Бокову торакотомію з аксілярним доступом кардіохірургу Тарасу Гудзенку вдалось провести, враховуючи сприятливі анатомічні особливості пацієнта, пише КУРС з посиланням на ЦМКЛ.
Досвід мініінвазивних бокових торакотомій в ЦМКЛ, які здійснив кардіохірург Тарас Гудзенко, є досить великим, з переднім (грудним) розрізом – понад 100 операцій.
«Операції через розріз під пахвою ми також проводимо давно, але тих, які стосуються мітрального клапана, а цього разу здійснили протезування аортального», – розповідає кардіохірург.
За словами лікарів, найбільшою цінністю є те, що ваду аортального клапана вчасно діагностували і прооперували.
«В іншому випадку пацієнт надалі жив би з серцевою недостатністю», – каже Тарас Гудзенко.
Пацієнту Степану Гулейчуку 49 років. Майже рік тому через стрес у нього розпочались серйозні проблеми з серцем. Основні симптоми, на які скаржився чоловік, – сильна задишка і запаморочення. Пацієнт почав відчувати значне погіршення стану влітку, зокрема через втрату апетиту.
Степан Гулейчук та його дружина Наталія кажуть, що звернулись до кардіохірурга Тараса Гудзенка через рекомендації знайомих.
«Також лікар проводив оперативне втручання нашому родичу. Тільки найкращі відгуки чули від інших і читали в соцмережах. Ми і самі дуже задоволені лікуванням та добрим ставленням. Наш найкращий лікар», – відгукується сім’я Гулейчуків про Тараса Гудзенка.
На третій день після операції пацієнт вже міг самостійно ходити.
«До цього у нього була вада аортального клапана (кров, яка виштовхувалася з серця в аорту, назад поверталася в більшій мірі, тому відбувався застій у легенях. Відповідно, як наслідок, виникало запаморочення, бо кров не доходила до головного мозку). Інтраопераційно клапан був досить фіброзно змінений. Через вкороченість стулки не дотикались одна до одної, тобто була наявна повна втрата замикальної функції клапана», – пояснює Тарас Гудзенко.
Лікар також додає, що зазвичай така хвороба розвивається не за рік, тому в пацієнта вона була довший період часу. За його словами, після огляду та всебічного обстеження, зокрема КТ, встановили, що пацієнт має всі показання для проведення мініінвазивного втручання на клапані через міжреберний доступ.
На думку лікарів, операція з аксілярного доступу, на відміну від переднього торакотомного, має низку переваг: не відчленовується 3 або 4 ребро; не пересікаються внутрішньогрудна артерія і вена; менший ризик перелому ребер; швидка реабілітація.
За аксілярними доступами майбутнє в кардіохірургії, переконаний Тарас Гудзенко.
«Будемо їх впроваджувати щораз частіше. Для цього потрібні дороговартісні витратні матеріали та системи візуалізації, спеціальні інструменти, більшу частину з яких ми вже маємо. Тому зараз здійснюємо селекцію пацієнтів», – говорить лікар.
Читайте також: У Франківській ЦМКЛ відновили слух пацієнту, якому у вухо залетіла металева стружка
