В Івано-Франківську презентували книгу про командира добровольців «Карпатської Січі» Олега Куцина, пише КУРС з посиланням на міського голову Франківська Руслана Марцінківа.
Видання має назву «Хоробре серце Олега Куцина». У книжці Романа Коваля та Ірини Гармасій – спогади побратимів, історії боїв та маловідомі факти з життя людини, яка стала символом добровольчого руху.
Олег Куцин з початком війни на сході у 2014 році організував волонтерську групу, яка почала збирати та доправляти допомогу українським військовим, які несли службу в районі окупованого Слов’янська Донецької області. Влітку 2014-го спільно з побратимами створив та очолив окрему добровольчу чоту «Карпатська Січ». Пізніше чота перетворилася на роту та увійшла до складу 93 ОМБр ЗСУ. Воїни «Карпатської Січі» витримали бої в районі Донецького аеропорту, біля Пісків, Водяного, Опитного, шахти «Бутівка». У бою за селище Піски Олег Куцин був поранений.
У 2015-му очолив комбатантське об’єднання «Легіон Свободи». У березні 2017 року слідчий комітет рф порушив проти Куцина кримінальну справу.
24 лютого 2022 року Олег Куцин разом із побратимами відновив Добровольчий батальйон «ОДЧ Карпатська Січ». Січовики під його командуванням вчергове проявили себе на полі бою, тому було ухвалено спільне рішення про створення 49 окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України «Карпатська Січ». Уперше в історії командиром батальйону ЗСУ став молодший лейтенант.
19 червня близько полудня під час ворожого обстрілу на ізюмському напрямку Олег Куцин на псевдо Кум загинув.
Після його загибелі Івано-Франківська міська рада зверталася до Президента з проханням присвоїти йому найвище державне звання, тому 24 лютого 2026 року Президент України посмертно присвоїв Олегу Куцину звання Героя України та орден «Золота Зірка».
Автор книги Роман Коваль розповідає, що знав Олега Куцина понад тридцять років.
”Книжка про командира “Карпатської Січі” Олега Куцина, першого віцепрезидента історичного клубу «Холодний Яр», мого давнього-предавнього друга, товариша з 1991 року. Ми товаришували родинами, наші діти товаришували. Олег був моїм заступником у всеукраїнському політичному об’єднанні «Державна самостійність України», потім в історичному клубі «Холодний Яр». А потім пішов в «Свободу», очолив Закарпатську організацію, створив «Карпатську Січ» – в 14-му році окрему добровольчу чоту. Взагалі людина смілива, хоробра. Я вважаю це український лев, який ніколи нічого не боявся, для якого були тільки дві цінності – це своя честь і воля України. Він сформував українську силу. І хоча його зараз уже й немає з нами, але хлопці, яких він спонукав до боротьби, продовжують боротьбу в різних формаціях, тобто продовжують справу свого командира”, – відзначає Роман Коваль, автор книги.
У книзі – понад 80 спогадів бійців. Зокрема тих, хто разом із Олегом Куциним воював у Пісках, обороняв Донецький аеропорт та тримав позиції на сході України.
Нагадаємо, що у 2022 році в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку на честь Олега Куцина.
У 2024 р. Володимир Зеленський посмертно нагородив Олега Куцина орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
