Підприємець Сергій Куцан з Івано-Франківська почав волонтерити з перших днів повномасштабної війни. Згодом знайшов свою нішу – організував пошиття антидронових костюмів, які називає «дощовик-привид». Волонтери уже виготовили понад 3000 таких костюмів для військових, пише КУРС з посиланням на Репортер.
З самого початку був задум шити багатофункціональні та легкі дощовики, щоб військові могли їх всюди носити з собою. Для цього обрали спеціальну тканину, яка водночас міцна і неважка.
«Ці дощовики-пончо мали вагу до пів кілограма і в разі потреби виконували функцію і носилок, і наметів, – каже волонтер. – Коли 35 бригада виїжджала на Кринки (Олешківська громада на Херсонщині, – авт.), розказували, що просто накривалися цими дощовиками, зверху кидали будь-що на себе і так грілися. Бо були дуже обмежені у вазі, рахували грами, що можна з собою взяти, – адже все треба було переправляти по Дніпру».
Згодом серед військових стали актуальними антитепловізійні костюми. Тестуючи чергову тканину, волонтери отримали схвальний відгук від військових. Так у жовтні 2023 року з’явився проєкт «Дощовик-привид».
«Тоді мова про це пішла в маси, передавалася у підрозділи. Комусь підходило, а комусь ні. Все залежало від того, як люди ставилися до попереднього тестування. Бо це не казковий костюм, який робить тебе невидимим, коли його одягнеш. Є певні моменти у використанні, які треба враховувати», – розповідає керівник проєкту.
Дощовики, які виготовляють франківські волонтери, є десь 5-6 типів. Наприклад, виготовляли моделі на всі сезони, а були й такі, які не дуже підходили на зиму. Є такі, що мають лише одне призначення, а є й багатофункціональні.
Костюми відправляють різним підрозділам. Допомагають як луганській теробороні, так і франківській – військові самі радять одне одному такі костюми, й запитів не бракує.
Постійна команда волонтерів складається з п’яти людей: Ірина та Галина роблять викрійки, Борис, Наталія і Лілія шиють дощовики. Є люди, які допомагають періодично. Роботу можна виконувати в домашніх умовах.
“Наприклад, Наталя має свій швейний цех, вона контролює роботу своїх працівників, а сама шиє костюми, – розповідає керівник проєкту. – А Борису – під 80 років, він переїхав зі Сходу у Франківськ ще в 2014 році. Його дружина Людмила теж долучається до роботи”.
Фінансово допомагають постійні благодійники. Це з десяток людей, які щомісяця дають гроші на закупівлю тканини. Зокрема, звертаються до Тараса Глеба, який керує групою у соцмережах “Підприємці Прикарпаття” і там проводить збори для різних проєктів. Тканину закуповують лише в одного перевіреного виробника, саме вона підходить найкраще.
Нагадаємо, шотландські волонтери привезли в Коломию 50 джипів для фронту.
