На Прикарпатті у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини з’явилась експозиція для відвідувачів 16+. У шухлядках, які під замком, є експонати із сороміцькими сюжетами, пише КУРС з посиланням на Укрінформ.
Як розповіла завідувачка Косівського музею Вікторія Яремин, це нова емоція для відвідувачів, бо вони не знають вміст цих шухляд, коли їх відкривають як дослідники. “А друге – ми зекономили у такий спосіб місце для експозиції”, – пояснює вона.
Каже, у шухлядках 16+ можна знайти пікантний сувенір, який подарували для музею брати Міленки.
«Ці керамічні сувеніри дуже користуються попитом. Це копії на пластику кахлів з еротичними сюжетами, які малювали наші косівські гончарі у 19 столітті. Вони прикрашали кахельну піч на Гуцульщині. Звичайно, не на видному місці. Бо над комином були релігійні сюжети – святі, церква, хрести. А такі пікантні сюжети вже розміщували у куточку», – додає Вікторія Яремин.
За її словами, шухлядки знаходяться у музейних залах інтерактивного простору.
«Особливість цього простору в тому, що відвідувачі можуть взаємодіяти з експозицією та стати її дослідником. Коли відвідувач бачить експонат у вітрині, поряд він може бачити на екрані ще й майстра, який робить різьбу, кераміку чи інкрустацію. Це створює ефект присутності майстра», – пояснює Вікторія Яремин.
Вона зауважила, що тему косівської кераміки нині активно використовують сучасні дизайнери. Нещодавно музейники зафіксували, як дизайнерка зі Львова створила принт на колготах, використавши зображення на гуцульських кахлях XVIII століття. Також нині популярністю користуються флешки, створені у стилі косівської кераміки.
Загалом у збірці музею є 6000 експонатів, в експозиції – 700. Щомісяця тут також намагаються проводити нову виставку на різні теми, передусім – сучасного мистецтва. Так музей є цікавим не лише для туристів, а й для місцевих.
Музей працює з 10:00 до 17:00 у всі дні, крім понеділка. Адреса – вулиця Незалежності, 55, місто Косів.
Читайте також: Динозаври і мілітарі – як осучаснюється косівська кераміка в майстерні «Горно».
