У Михайлівському соборі в Києві відбулося прощання з патріархом Філаретом, який очолював Українську православну церкву Київського патріархату і помер на 98-му році життя, пише КУРС з посиланням на Громадське.
Біля собору зібралися сотні людей. Дехто заходив усередину, щоби попрощатися, дехто — чекав зовні. Також на прощання прибули священники з усієї України.
На території собору є куточок, де лежить книга спогадів, куди всі охочі могли написати свої спогади з Філаретом. Цю книгу зберігатимуть у соборі, а потім, за бажання родичів, передадуть їм.
Після прощання в соборі похоронна процесія з труною померлого патріарха рушила ходою навколо храму, звідти — до Софіївської площі й Софійського собору. За труною також ішов предстоятель Православної церкви України Епіфаній.
Вулицю Володимирську, по якій рухалася процесія, перекрила поліція. Уздовж дороги вишикувалися люди, які віддавали шану Філарету. Чин його відспівування завершили у Володимирському соборі — всередині патріарха й поховали.
Більше про патріарха Філарета
Патріарх Філарет залишався авторитетним, харизматичним і водночас суперечливим діячем в українському православ’ї. Одні звинувачували його в розколі, а інші вважали ключовою фігурою у становленні автокефальної церкви.
У 2025 році патріарх Філарет відзначив 63-тю річницю з часу своєї архієрейської хіротонії, а в чернечому постригу він пробув 75 років.
Церковний діяч, який в миру мав ім’я Михайло, народився 23 січня 1929 року в селі Благодатному в Донецькій області. У 1952 році він закінчив Московську духовну академію, здобувши ступінь кандидата богослов’я. Ченцем став ще на другому курсі.
У 1962 році тоді ще архімандрита Філарета обрали єпископом Лузьким, вікарієм Ленінградської єпархії, з дорученням керувати Ризькою єпархією.
Далі він виконував обов’язки екзарха Середньої Європи, був єпископ Віденським і Австрійським, а також ректором Московської духовної академії й семінарії.
Екзархом України, архієпископом Київським і Галицьким його призначили 14 травня 1966 року, і відтоді він зосередився на розбудові українського православ’я.
У 1990 році, після смерті патріарха Пимена, митрополита Філарета вважали одним із головних претендентів на патріарший престол у Москві, однак тоді на патріаршу кафедру обрали Алексія II.
Після здобуття Україною незалежності митрополит Філарет ініціював вихід Української православної церкви з-під юрисдикції москви. Помісний Собор УПЦ звернувся до патріарха Алексія II і єпископату РПЦ з проханням надати автокефалію, але Архієрейський Собор РПЦ відмовив у цьому.
Конфлікт призвів до того, що митрополита Філарета усунули з посади предстоятеля УПЦ, а на його місце в УПЦ призначили митрополита Володимира.
Зрештою, він став одним із засновників Української православної церкви Київського патріархату, а згодом — її предстоятелем. За це РПЦ позбавила його сану та піддала анафемі.
А у 2019 році указом президента України Філарету було присвоєно звання Героя України.
Читайте також:
