Міський голова Калуша Андрій Найда звернувся до мешканців району та прикарпатців загалом з приводу відео із нібито полоненими з Калуського району та області, яке наробило галасу у фейсбуці.
Відео вчора ввечері поширювали у калуських, косівських та франківських групах із супровідними дописами про “наших хлопців” та “може, хтось впізнає”.
“Учора ввечері в соціальній мережі поширювали відео про полонених. З тим, щоби ми щось робили. Новина сколихнула всю громаду! Серед полонених – бійці з Калуша, Івано-Франківська, Калуського району. Я з самого ранку зв’язався з регіональним координатором уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щодо подальших дій”, – перевів дискусії в конструктивне русло Андрій Найда.
Він наголосив: якщо впізнали своїх рідних, то членам родин необхідно звернутися до Михайла Торбяка, обласного уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. “Він розкаже, що в такому випадку треба робити”, – зазначив Найда.
Офіс уповноваженого: м. Івано-Франківськ, вул. С. Бандери, 77, каб. 111, тел.: (097) 862-55-19.
Про те, що відео із полоненими може бути небезпечним, пояснила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
“Це небезпечно! Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по батькові та військової посади, можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну”, – зазначила вона.
Такі пости переважно супроводжуються підписами на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може, хто знає чи шукає цю людину” або “помоліться за повернення” та містять персональні дані військового.
У чому небезпека таких постів? Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.
Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи дані і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.
Пам’ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їхнім бойовим побратимам.
“Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого”, – розтлумачує Маляр.
Йдеться про додаткову інформацію, як-то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо.
Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.
Що робити? Звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська, 37, +38 (095) 412 74 24; + 38 (044) 425 12 09.
Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.
Станом на сьогодні в рамках 29 обмінів повернуто вже 1030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.
