“Відбулося друге засідання експертної комісії при УЦОЯО з визначення порога “склав/не склав”. Було визначено пороговий бал для тестів з англійської, німецької, французької, іспанської мов, біології. Члени експертної комісії після обговорення ухвалили рішення встановити пороговий бал з іноземних мов, що відповідає 19 тестовим балам, з біології – 23″, – йдеться в сьогоднішньому повідомленні пресслужби УЦОЯО.
У зв’язку з чим від загальної кількості осіб, які брали участь у тестуванні з кожного з названих предметів, поріг “склав/не склав” подолали: з англійської мови 87,3% осіб; з німецької – 79,4%, французької – 87,7%, іспанської – 83,3%.
Також повідомили результати з біології, поріг подолали 91%.
Поріг “склав/не склав” – це мінімальна кількість тестових балів, яку має набрати учасник ЗНО, щоб отримати оцінку в шкалі 100-200 балів. Це надає вступнику право брати участь у конкурсному відборі до вишів.
Як повідомлялося, ЗНО з української мови та літератури склали 84% абітурієнтів, з математики 81,83%, з фізики 85%.
16% українських школярів не склали ЗНО з української мови та літератури. Такі учні не зможуть брати участь у цьогорічній вступній кампанії. У 2018 року таких учасників ЗНО було 14,5%, у 2017 – 7,5%. Кількість учасників ЗНО, які не складають його, щороку зростає.
Математику цього року не склали 18%, минулого 19% абітурієнтів.
“Цього разу, як і щороку, після оприлюднення результатів ЗНО в суспільстві розгортається дискусія. Лунають тези про “занадто складні завдання”, “несправедливе оцінювання” та “експерименти над випускниками”. Щоразу є й ті, хто хапаються за голову і бідкаються, що із року в рік зі шкіл випускаються все слабші учні.
Але передусім результати тестування є маркером якості освіти і свідченням того, що її потрібно покращувати та робити більш сучасною. І це ключове, на чому варто фокусуватися, аналізуючи показники ЗНО”, – прокоментувала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
