середа, 24 травня

Майбутнє промзон: коли на Прикарпатті запрацюють індустріальні парки

Саме на Івано-Франківщині зареєстрували перший в Україні індустріальний парк – "Долина". Згодом майданчики для "вільних економічних зон" також готували у Калуші, Коломиї, Бурштині та Івано-Франківську. Та чи вдасться реалізувати в області масштабні промислові проекти? Добрим стимулом для цього є Угода про Євроасоціацію. Однак на заваді недосконале вітчизняне законодавство. Громади і бізнес в очікуванні.
Так виглядатиме індустріальний парк у Бурштині Так виглядатиме індустріальний парк у Бурштині

Індустріальний парк "Долина" з'явився на початку 2014 року. Тоді за національним проектом "Індустріальні парки України" передбачалося створення в різних регіонах 10 пілотних парків. Слідом за "Долиною" до кінця того ж 2014 року в держреєстрі значилося вже 12 парків. Ще два з’явилися цього року. Проте більшість із них досі існує тільки на папері.

 

Хриплин: вмираючі гіганти та потенційні інвестори

На Прикарпатті про індустріальні зони думали задовго до прийняття профільного закону. Так, в Івано-Франківську прототипом індустріального парку є Хриплинська інвестиційно-промислова зона (ХІПЗ), створена ще у грудні 2006 року.

Територія ХІПЗ охоплює площі приміських сіл Хриплина та Микитинців на більше ніж 600 га. У 2007 році провели інвентаризацію земель незабудованої території (276 га) ХІПЗ. Відтак розпочалися роботи з розвитку інфраструктури: прокладання газо- та водопроводів, підведення ліній електропостачання та зв’язку.

Приблизно половина ХІПЗ забудована промисловими об’єктами. Це і закинуті заводи радянських часів, і нове виробництво.

Екскурсію промзоною починаємо з центру села Хриплина. Тут охайна будівля сільради, просторі кабінети зі свіжим ремонтом, доглянута територія, встелена плиткою.

Поруч добудовують дитячий садок на 90 місць. Ідилію благоустрою псують хіба старі свинарники позаду сільської ради, але їх невдовзі мають знести під будівництво житла для воїнів АТО.

З усього видно, що село не бідне. Прогнозований дохід у бюджет цього року 4 млн гривень.

"В грудні ми затвердили бюджет села 2,6 мільйнів гривень. В липні ми внесли зміни і збільшили бюджет до 3,1 мільйона, і я планую, що до кінця року ця цифра збільшиться до 4 мільйонів. Це власні надходження від оренди землі, податок на землю і податок на нерухомість", – розповідає сільський голова Хриплина Роман Соколик.

У селі зареєстровано 76 юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Є своя школа, бібліотека, народний дім, дві церкви. Навколо затишні будиночки та заквітчані двори.

Втім, ця краса закінчується вже за залізничним переїздом по вулиці Автоливмашівській, обабіч якої аж до Микитинців розміщені індустріальні об’єкти.

Сіра занедбана промзона починається від заводу "Пресмаш".

Територія безлюдна, мертва. Про якесь життя нагадують хіба вантажівки на розбитих дорогах, які курсують одна за одною через кілька хвилин. Біля заводу "Пресмаш" гори металобрухту, який сортує кран-маніпулятор.

До слова, "Пресмаш" був створений у 1974 році як завод механічних пресів. З 1979 по 1990 рік підприємство входило в склад ВО "Карпатпресмаш" як головна виробнича одиниця об'єднання, у 1998 році стало відкритим акціонерним товариством. Завод виготовляв унікальні преси для всього Радянського Союзу та експортував продукцію в Австрію, Англію, Францію, Фінляндію, Італію, Голландію, Швецію, Канаду, США, Аргентину та ін.

Підприємство давно не працює.

"Хоча там могло би бути велике потужне виробництво. Преси ще збереглися і могли би працювати для того, щоб піднімати економіку,  розповідає сільський голова Хриплина Роман Соколик. – Є проблема з виплатою зарплати, податки по землі не платять. Нещодавно там відсторонили керівника і призначили керуючого санацією. Ведемо переговори, щоб вони зробили технічну документацію з відновлення меж по земельних ділянках. Бо в них немає кадастрового номера, що для нас становить певні незручності. Вони  діють на основі старого акту на постійне користування".

Підприємство користується ділянкою 11,3 га і лише сільраді боргує більше 1,5 млн гривень.

Через дорогу від "Пресмашу" силосні корпуси-елеватори ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів". За словами Хриплинського сільського голови, підприємство також переживає не найкращі часи.

"Зараз так само у них поміняли керівника, змінили адміністративний склад. Відповідно, мало б запрацювати виробництво, яке буде приносити прибуток. Але з ними проблем нема – податки вони сплачують як за нерухомість, так і по землі",  розповідає голова Хриплинської сільради.

Неподалік закинуте приміщення ЗАТ "Прикарпатжитлобуд", яке було створене 1994 року на базі Івано-Франківського домобудівного заводу. Колись на підприємстві працювало 5-6 тисяч людей. Воно відоме тим, що збудувало музей "Писанка" в Коломиї та реставрувало Манявський монастир. Втім, не витримало конкуренції. Останній будинок підприємство здало в експлуатацію 1997 року на вулиці Парковій, 18 в Івано-Франківську.

Це далеко не всі підприємства, які не змогли вижити. Деякі з них ще існують на папері, здають виробничі площі в оренду чи шукають інвесторів. Втім, біля руїн радянських гігантів, які залишилися на території ХІПЗ від колишніх заводів, успішно працюють і сучасні підприємства. Найбільші з них підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ "Електролюкс Україна" та "Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед". Компанії працюють за європейськими стандартами, постійно удосконалюють та розширюють виробничі потужності.

Завод "Електролюкс Україна" розташований на межі Хриплина та Микитинців. Тут у 2010 році шведська компанія  Electrolux викупила завод пральних машин у ТОВ "Українська побутова техніка", яке належало італійському концерну Antonio Merloni. Компанія виробляє вузькі пральні машини під брендами Zanussi та Electrolux. Продукція з франківського заводу постачається в більш ніж 25 країн світу.

Іноземними інвесторами, зокрема з Люксембургу, створене і ТОВ "Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед", яке спеціалізується на виготовленні електрокабельної продукції для автомобілів. "Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед"  частина корпорації "ТE Connectivity", яка є однією з найбільших компаній в світі з виготовлення електроніки та найбільшим виробником пасивних електронних компонентів понад 60 років. Компанія працює в 30 країнах світу з 200 тисячами клієнтів по всьому світу та постачає близько 500 тисяч різних виробів.

Діяльність цих підприємств є успішним прикладом для залучення нових інвесторів. Що ж заважає на такій величезній території створити індустріальний парк?

Після затвердження закону "Про індустріальні парки" у 2012 році тодішній мер Івано-Франківська Віктор Анушкевчичус створив робочу групу з питань функціонування індустріальних парків. Попри величну площу ХІПЗ, землі, яка б підходила під індустріальний парк, фактично немає. Адже відповідно до закону ділянка має бути вільна від забудови.

Зокрема, під створення індустріального парку розглядалася територія колишньої нафтобази у Хриплині.

"Там є 7,7 га землі, незавершене будівництво, руїни. Територія дозволяє залучити нового інвестора. Хто заходить до мене, я завжди пропоную цю ділянку,  розповідає Роман Соколик. – Однак вона розміщена серед дачного масиву, навколо нафтобази садові товариства "Галицький господар". В кінці 80-х там роздали землю, і це зупинило розвиток хриплинського промислового вузла".

Також у ХІПЗ є меліоровані землі, які необхідно списати. Формально меліоровані землі передані Микитинецькій сільській раді, але перебувають на балансі дослідного господарства (ДГ) "Перемога" Івано-Франківського інституту АПВ. Хоча у програмі економічного і соціального розвитку міста Івано-Франківська на 2016 рік серед основних завдань стоїть вирішення на рівні обласної державної адміністрації  питання про списання меліорованих земель у ХІПЗ. Також влада Франківська розглядає можливість повернення у власність громади міста земельної ділянки ТОВ "Прикарпатжитлобуд" з метою подальшого використання під індустріальний парк.

Доки міська влада шукає місце під індустріальні парки та впорядковує земельні питання, потенційним інвесторам пропонують в оренду шість ділянок на території ХІПЗ.

 

Від вдалого старту до далекого фінішу

Починаючи з червня 2013 року у  Долині, Бурштині, Калуші та Коломиї затверджено концепції однойменних індустріальних парків, ініціаторами яких виступили міські ради. Однак офіційно вдалося зареєструвати лише один. Так, 3 лютого 2014 року індустріальний парк "Долина" першим в Україні внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків.

Земельна ділянка площею 29,4 га, на якій створено індустріальний парк, розташована на околиці міста з південно-західного боку. На території індустріального парку "Долина" планувалося утворити від шести до одинадцяти ділянок.

Пріоритетними напрямами діяльності в межах індустріального парку попередньо визначено виробництво продукції легкої промисловості, деревообробку, автомобіле- та приладобудування. 

Однак за більш як два роки індустріальний парк у Долині так і не запрацював, як більшість, що зареєструвалися в Україні.

"Ця проблема є типовою для всіх парків в Україні, які не створювалися під конкретного інвестора,  відзначає заступник міського голови Долини Володимир Смолій.  Ми провели перемовини з кількома різними компаніями, і вони зараз вони не готові такими речами займатися, бо є і законодавчі бар’єри, і питання, чи зможуть вони платити орендну вартість землі. Крім того, щоб покривати свої видатки, потенційна керуюча компанія мусить якомога швидше знайти інвесторів парку. Таке законодавче регулювання відлякує інвесторів".

Наразі у долинському індустріальному парку тимчасово керуючою компанією визначене комунальне підприємство "Долина-Інвест", створене Долинською міськрадою.

"Чекаємо, щоби в державі трошки покращився інвестиційний клімат. Щоби була можливість і зацікавленість з боку керуючих компаній заходити в індустріальні парки. Обговорювалися питання пільг для керуючих компаній, дещо вже прийняте, але в принципі законодавча база ще не врегульована до кінця і нема, грубо кажучи, дружнього інвестиційного середовища. Тому ми перебуваємо в очікуванні",  підсумовує Смолій.

Слідом за Долиною індустріальний парк мали зареєструвати в Коломиї на площі 33,7 га. Земельну ділянку планували розбити на 5 ділянок з можливістю дроблення на менші 2-2,5 га (до 11 ділянок). Була розроблена концепція індустріального парку. Втім, до реєстрації не дійшло.

Зараз частину землі, на якій планували створити індустріальний парк в Коломиї, віддали в оренду німецькому холдингу Leoni AG під будівництво заводу. Втім, над створенням індустріального парку Коломия працює надалі.

За словами міського голови Коломиї Ігоря Слюзара, є можливість розширення території в бік недобудованого м’ясокомбінату. Та ділянка була у постійному користуванні, однак наразі власники від неї відмовляються. Також в Коломиї є приблизно 300 га меліорованої землі, де після списання меліорації можливе створення індустріального парку.

"Ми пропонували представникам Leoni стати керуючою компанією індустріального парку. Вони розглядають цей варіант, але чекають прийняття нового закону щодо індустріальних парків",  розповідає Ігор Слюзар.

У Калуші розглядають створення індустріального парку на території 18 га, земельну ділянку планується розбити на 3 частини.

Як розповідає голова правління ГО "Івано-Франківський регіональний центр" Наталія Кобильчак, Калуш – перше місто в Івано-Франківській області, яке розробило концепцію індустріального парку.

"Не вдалося зареєструвати парк, бо були проблеми з підведенням комунікацій. Можливість підключення до мереж водовідведення та водопостачання на земельній ділянці залежала від згоди ПАТ "Лукор",  пригадує Наталія Кобильчак.

Наразі у Калуші шукають потенційних інвесторів, зацікавлених у реалізації своїх проектів на цій території.

У Бурштині концепція індустріального парку затверджена у жовтні 2014 року. Роботу над його створенням міська рада розпочала разом з Агенцією місцевого економічного розвитку ДТЕК. Індустріальний парк планували створити на площі 37 га. У стратегії розвитку Бурштина на 2016-2020 роки передбачено найближчим часом підведення до ділянки, на якій планують індустріальний парк, інженерних мереж. Виготовлено проект землеустрою ділянки та подано доопрацьовані матеріали до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для внесення індустріального парку "Бурштин" до реєстру індустріальних промислових парків.

 

Чекаємо європейських законів

За інформацією Мінекономрозвитку, сьогодні в Україні організовано 20 індустріальних парків, з яких зареєстровано 14, які мають право на податкові пільги. При цьому реально працює чотири приватних індустріальних парки, які, що цікаво, не пройшли державну реєстрацію.

Суттєвим стимулом до розвитку індустріальних парків в Україні стало підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Водночас кредиторів та інвесторів з ЄС стримує недосконале українське законодавство та відсутність реальної підтримки на державному рівні.

"Згідно з чинним законодавством в Україні є некункорентоспроможним механізм залучення інвестицій. В інвесторів немає стимулів заходити в індустріальні парки, – зазначає директор департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської облдержадміністрації Дмитро Романюк.  Але процеси позитивні, бо ВРУ рухається до того, щоб внести зміни, тобто казати, що все безнадійно, не можна".

Так, восени 2015 року Верховна Рада прийняла закон  №2844 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні", який повинен був спростити діяльність індустріальних парків. Однак на практиці ривка у розвитку не сталося.

На черзі прийняття зареєстрованих у ВРУ законопроектів №2554а-д "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки" та №2555а-д "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки".

При підготовці цих законопроектів враховувалися податкові інвестиційні стимули, що застосовуються європейськими країнами для розвитку індустріальних парків. Так, після їх затвердження учасники індустріальних парків отримають значні привілеї. До прикладу, будуть звільнені від оподаткування податком на прибуток на 5 років та від сплати митних платежів при ввезені на територію України обладнання та матеріалів.

А досвід Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Туреччини та інших успішних країн свідчить, що розвиток індустріальних парків може стати дієвим механізмом прискорення євроінтеграційних процесів в країні. Залишається лише наблизитися до європейського законодавства.

ДО ТЕМИ:

  • Першим цілеспрямовано створеним індустріальним парком історики вважають Таффорд парк у Манчестері (Великобританія). Він заснований у 1896 році Ернстом Холі, який викупив перші 10 га землі вздовж Манчестерського морського каналу, створив інженерну та транспортну інфраструктуру і почав здавати в оренду інженерно підготовлені ділянки промисловим компаніям, а пізніше продавати їх. Відомо, що свій перший у Європі автомобільний завод Генрі Форд (засновник Ford Motor Company) розташував саме у Таффорд парку у 1910 році. Крім англійських компаній, до 1920 року понад 300 американських фірм мали там виробничі або офісні площі. Цей парк існує до сьогодні. Зараз керування ним здійснюється місцевою корпорацією територіального розвитку.
  • Чехія менша за Україну у 9 разів, населення менше майже в 4,5 рази. У цій країні функціонують майже 150 індустріальних парків. В 1998 р. в Чехії було прийняте урядове рішення про підтримку 100 індустріальних парків. За період з 2000 по 2005 рр. ці парки були створені і почали функціонувати, а підтримка з місцевих бюджетів склала 220 млн євро. За ці роки було реалізовано 425 проектів, залучено 9 млрд євро та створено 70 тис. нових робочих місць. 
  • Поляки перший закон про спеціальні економічні зони прийняли ще в 1994 р. Познанський науково-технологічний парк, тобто перший об’єкт такого типу, був створений у 1995 р. Сьогодні на території Польщі успішно функціонують 14 спеціальних економічних зон, 42 науково-технологічних парки, 42 центри трансферних інвестицій, 267 тисяч робочих місць. 
  • У 2000 році в Туреччині прийняли закон "Про організовані промислові зони", що дав поштовх до розвитку розгалуженої мережі індустріальних парків в цій країні. За період від 2002 до 2010 рр. було створено близько 263 індустріальних парків, 148 з яких реально діють. За 8 років функціонування індустріальних парків в Туреччину було залучено $94,0 млрд інвестицій.
  • Словаччина з населенням в 5 млн осіб має 71 діючий індустріальний парк. Державна підтримка становить до 50% від вартості проекту. Визначено податкові пільги і преференції для інвесторів в залежності від обсягу інвестицій, компенсуються витрати на створення робочих місць і частково капітальні витрати інвесторів. Подібні інструменти є дуже дієвими для іноземних інвесторів, і, як результат, зараз Словаччина – країна № 1 в світі з виробництва автомобілів на душу населення.

Марія Гаврилюк

 

Матеріал публікується в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що реалізується Громадською організацією "Інтерньюз-Україна" у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора редакції КУРСу та не обов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.

КОМЕНТУВАТИ