субота, 19 серпня

Як франківський театр підкорює Європу: жах-опера "Гамлет" повернулася з гастролей

Недавно актори Івано-Франківського облмуздрамтеатру повернулися з Польщі, де підкорили місцеву публіку новаторською жах-оперою "Гамлет". Ростислав Держипільський і Роман Григорів розповіли КУРСу, як все було.
Зображення 1 / 8 Використовуйте клавіші для перегляду

Івано-Франківський драмтеатр часто гастролює за кордоном. Найбільше їздять із "Солодкою Дарусею" за романом Марії Матіос. У грудні цього року виставу побачили в Мюнхені та Римі. А віднедавна до "Солодкої Дарусі" додалась ще одна вистава, яку чекають не тільки в українських містах.

Минулого тижня жах-опера "Гамлет" повернулася з престижного Шекспірівського фестивалю у Гданську. Про її створення, гастролі в Польщі та плани на майбутнє КУРСу розповіли композитор Роман Григорів та режисер Ростислав Держипільський. 

Історія франківського "Гамлета" почалася ще минулого року. І надихнув на його створення... підвал. Тоді, під час Porto Franko, режисер Ростислав Держипільський відкрив сам для себе підвал драмтеатру. Атмосфера настільки сподобалась, що він вирішив обов'язково попрацювати з новою локацією. Створити щось нове Держипільський запропонував композиторам Nova Opera Романові Григоріву та Іллі Разумейку. 

Через декілька місяців митці почали працювати над жах-оперою "Гамлет". 

"Ми не хотіли створити класичну оперу. Нам був цікавий експеримент зі звуком. Разом с Ростиславом довго шукали компроміс: ми хотіли виразити драматургію музикою, а він – текстом", – розповідає Роман Григорів. Композитори довго вивчали локальну акустику: звучання труб, вентеляційної шахти, навіть як звучить тиша у підвалі. 

Коли вибирали музичний склад, натрапили на енциклопедичну статтю. В реальному шекспірівсьому театрі були скрипка, корнет, цитра, литаври, лютня. В "Гамлеті" франківському це контрабас, валторна, клавішні, барабани та синтезатор відповідно. В аутентичному театрі було "пекло". З-під сцени лунали різні страшні звуки. Григорів та Разумейко створювали їх завдяки синтезатору.

Прем'єра відбулася на початку лютого. Роман зізнається, що багато чого змінили в останні три ночі: "Юрій Андрухович, чий переклад звучить у виставі, бачив репетиції до прем'єри. Йому складно було зліпити частини вистави докупи і зрозуміти наш задум. Однак після виступу в драмтеатрі він був дуже вражений". 

Композитор жартує, що якби Шекспір жив на Прикарпатті, "Гамлет" був би саме жах-оперою. Жах "Гамлета" не такий, як в розумінні голівудських фільмів. Там немає крові та жорстоких вбивств, натомість це жах абсурдного буття. 

За цей час на сцені зіграли 10 вистав жах-опери. Дві останніх  на гастролях у Гданську під час Шекспірівського фестивалю. Щороку у польському місті грають найкращі вистави за творами Шекспіра з усього світу. "Потрапити туди  означає, що ти вже став переможцем”,  розповідає режисер вистави Ростислав Держипільський.

На цьому фесті Україна виступає втретє. Вперше на фестиваль поїхав Андрій Жолдак та його "Гамлет", другим – Владислав Троїцький з виставою "Макбет". На 21-й фестиваль запросили HAMLET.Dramma per musica. Для гастролей не змінювали ні драматургію, ні музику. Велику роль у тому, що на один день "Гамлет" перестав бути жах-оперою, відіграла сцена. 

До підвалу Івано-Франківського драмтеатру потрібно добиратись коридорами, такими ж темними і холодними, як і сам підвал. До сидячих місць глядачі проходять між "могилами", де лежать актори. Від незворушних акторів та монахів в чорних одіяннях стає моторошно. У створенні атмосфери відіграє роль і скупе освітлення, і холод, і особлива акустика. Здається, що ти спустився в потойбіччя. Та ще й драмтеатр побудований на місці старого кладовища. 

Підвал дав режисеру деяку свободу. Наприклад, під час виступу Гамлет, тобто Гнатковський, смажить м'ясо, актори розбивають склянки з вином. 

Натомість театр у Гданську новий, побудований 3 роки тому за схемою класичного шекспірівського театру. Круглий амфітеатр із дахом над сценою, багато світла. Для того, аби передати атмосферу жах-опери, режисер створив додаткові конструкції.

"Було важко грати через те, що сцена була пафосною, а ми грали весь час у підвалі. Щоб атмосфера була відповідною, треба було розрушити півтеатру, щоб стирчали труби, наприклад. Режисер зробив хороший апгрейд цієї сцени", – продовжує Роман. На сцені побудували два рівні, де розмістились Еринії, монахи та привид батька Гамлета. По боках між глядачами лежали актори.

"Гамлета" на сцені Гданського Шекспірівського театру мали грати один раз. Але коли на подію повністю розкупили квитки, організатори запропонували зіграти виставу двічі. Приїзду театральної трупи з Івано-Франківська команда Шекспірівського фестивалю чекала з нетерпінням. Тоді вже всі знали, що учасники стояли на кордоні 12 годин і почали репетицію просто на пропускному пункті. Часу на знайомство зі сценою майже не було, тому зізнаються, що перша вистава була ледь не генеральною репетицією. 

Реакція на жах-оперу виявилась неочікуваною: зал аплодував стоячи і викликав трупу на біс. "В Європі не прийнято вставати на поклони. На попередньому хорватському "Гамлеті" ніхто не вставав",  розповідає Роман Григорів. Після вистав зазвичай йде обговорення з театралами або просто небайдужими. Були люди, які бачили першу виставу і чекали до першої ночі обговорення. Найбільш незвичною для публіки фестивалю виявилась музична частина. 

На екрані були переклади польською та англійською. Актори театру кажуть, що переклад навіть не потрібен  більшість глядачів знає Шекспіра напам'ять. Через те, що за 20 років фестивалю бачили вже різноманітні інтерпретації п'єс, виступати було страшно. 

"Ми часто себе недооцінюємо. Думаємо, що не достойні і т. д. Ми не тільки можемо конкурувати з європейськими театрами, але й перемагати їх. Часто говорять, що український театр переживає важкі часи. Я противник цього висловлювання. Театр складається з особистостей, тому не потрібно говорити про український театр в загальній картині",  говорить Олексій Гнатковський, виконавець головної ролі. 

Наступна амбіція жах-опери  "Глобус" в Лондоні і Копенгаген. В українських містах на "Гамлета" теж чекають. Однак це складно організувати, через те що жах-опера не проста для звичайних сцен. Для того, аби зіграти, як у Франківську, потрібно шукати підвал. У місцевих жителів Гамлет теж викликає великий інтерес: зали весь час забиті. "Ідея Держипільського була в тому, аби зібрати найкраще, що є на театральній сцені країни, разом. І йому це вдалося",  коментує Григорів. 

Жах-оперу "Гамлет" також запрошують представляти український театр у Гданськ на "Дні української культури". "Колись ми "кидались" на всі пропозиції. Потрібно було доводити, що ми достойні. Тепер ми можемо вирішувати, їхати чи ні. Поза тим, що ми їздимо, у нас в пріоритеті робота в драмтеатрі",  розповідає Держипільський. Запрошують на гастролі також інші п'єси. Наприклад, "Солодку Дарусю". Режисер підкреслює, що як керівник театру слідкує, аби пріоритет не надавався одній виставі.

 

Довідка:

Nova Opera  музична формація, створена близько двох років тому. Композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко створюють синтетичні жанри. В їх творчому доробку вже є опера-реквієм "Йов", цирк-опера "Вавилон”, сонОпера "НепрОсті", трап-опера "Воццек" та жах-опера "Гамлет". Зараз працюють над створенням опери-балету "Ковчег".

Ростислав Держипільський  художній керівник драмтеатру Івано-Франківська, режисер та актор. Найвідоміші вистави  "Солодка Даруся" та "Нація” за Марією Матіос, арт-проект "Оскар і Рожева Пані", жах-опера "Гамлет". 

Склад жах-опери: режисер  Ростислав Держипільський, композитори  Роман Григорів та Ілля Разумейко, переклад  Юрій Андрухович, Гамлет  Олексій Гнатковський, Офелія  Анастасія Блажчук, Гертруда  Ірма Вітовська-Ванца, Король  Юрій Хвостенко, Полоній  Дмитро Рибалевський, Лаерт  Іван Бліндар, Еринії  Надія Левченко, Олеся Пасічняк, Галина Баранкевич, Фортинбрас  Євген Холодняк, оркестр  Жанна Марчинська, Андрій Надольський, Назар Спас, Хор Монахів – Микола Славчук, Андрій Батир, Владислав Комуницкий, Андрій Мельник, Віктор Абрамчук, звукорежисер – Max Cole, балетмейстер – Ольга Семьошкіна, художник по костюмах  Леся Головач, адміністратор трупи – Андрій Фелик.

 

 

Оксана СЕМЕНІК,

цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

КОМЕНТУВАТИ