вівторок, 25 липня

Як їм вдається: іграшки франківського виробника підкорюють Європу

Іграшки торгової марки "ТехноК" франківської компанії "Інтелком" можна побачити на полицях у великих торгових мережах країн Євросоюзу, і не лише там. Всі іграшки успішно пройшли сертифікацію в ЄС.
Зображення 1 / 5 Використовуйте клавіші для перегляду

"Інтелком" на ринку з 1995 року – починали зі звичайних кубиків з абеткою. За понад двадцять років підприємство виросло до лідера з виробництва пластмасових іграшок. Сьогодні торгова марка "ТехноК"  це майже 400 найменувань. 

Цьогоріч компанія продала за кордон третину продукції, 12%  у країни ЄС, решту  на ринки країн СНД.

Як розповів КУРСу комерційний директор ТОВ "Інтелком" Олег Цимбалюк, спочатку працювали на старому радянському обладнанні. 

Потім в Європі брали вживане у хорошому стані. Протягом останніх семи років підприємство модернізується, закуповуючи у кращих китайських виробників лише нову апаратуру з гарантійним обслуговуванням.

"Чим ми відрізняємось від інших підприємств? Я не відкрию великого секрету, що в Україні зараз процвітає виробництво іграшки, – каже Олег Цимбалюк. – Я працюю з іграшками вже 20 років і багато знаю про них. Багатьох європейських виробників я знаю особисто. Ми в Україні зараз виготовляємо більше пластикових іграшок, ніж у цілій Європі".

"Європейський ринок специфічний. Він не такий, як український, чи пострадянський, чи східноєвропейський. Європейці більш "брендорієнтовані", тобто в них більшу частину товарів становлять ліцензійні іграшки",  каже комерційний директор. 

За його словами, у Європі зараз тренд на іграшки під брендом "Маша и медведь". Вони, звісно, не витісняють діснеївських героїв, однак зайняли свою чималу нішу на ринку.

 

Від ідеї – до продукту

Якщо у світі за різні процеси при виробництві одного товару часто відповідають різні компанії, то на "Інтелкомі" працюють і свої дизайнери з конструкторами, і прес-форми самі виготовляють, і технічну документацію  все від ідеї до готового товару. Компанія відрізняється від інших тим, що не займається копірайтингом.

Молоді хопці, які ще недавно самі гралися іграшками, тепер їх створюють. Спочатку відбувається 3D-моделювання та друк на 3D-принтері. Процес довгий.

"Ми не копіюємо чужі іграшки – чи європейські, чи китайські – не важливо. Тим наші іграшки і відрізняються",  наголошує пан Олег.

Потім у конструкторському відділі інженери моделюють прес-форми для виготовлення іграшок – чи не найбільш дороговартісний процес у виробництві. Тут же розробляється і техдокументація.

Коли форми для лиття пластику готові, програмісти задають спеціальні параметри для виробництва пластмасової іграшки  і безперервний процес її виготовлення стартує. Переривати його не можна, бо для підприємства невигідно, щоб пластик вистигав і його доводилось щодня знову розігрівати. Тому тут працюють позмінно.

На завершальному етапі вироби комплектують та упаковують, після чого вони потрапляють на склад. Тоді вже через партнерські мережі та магазини іграшка потрапляє до щасливих малюків.

Зараз на підприємстві близько 400 працівників, але цього недостатньо. Як і на інших виробничих підприємствах, тут відчувають брак професійних кадрів.

 

Краш-тест у дитсадку

Нові іграшки завжди проходять "краш-тест" у підшефному дитсадку. І лише потім потрапляють в магазини до споживачів. Дітлахи й вихователі садочка "Гуцулочка"  найкраща з можливих фокус-група, думки і зауваження якої на підприємстві уважно вивчають і враховують надалі. Таке партнерство діє вже три роки.

"Діти можуть тут гратися іграшками по-максимуму. Вдома батьки їх купляють за власні гроші, тому бережуть. А тут, навпаки, дають можливість інтенсивно гратися цими іграшками, щоб побачити, наскільки вони стійкі і можуть послужити дітям будь-якої активності",  розповіла завідувач дитсадка Світлана Головенко.

У спеціальному опитувальнику вихователі записують відповіді на кілька питань: чи сподобалося, що пропонують, чи поламалася іграшка тощо.

Буває, що ламаються деталі іграшок. Але якщо, наприклад, у машинки відлетить колесо – це не проблема, діти власноруч його відремонтують.

Після такого тестування іграшки у дітей не відбирають. Навпаки, на втіху малюкам приносять нові.

Продукція проходить і через Міжвідомчу художню технічну раду з іграшок у Києві. Там також її тестують у дитсадку. Далі фахівці дають їй оцінку та вирішують, чи можна випускати в продаж. 

Найбільшою нагородою для працівників підприємства є не стільки перші місця на різноманітних національних конкурсах іграшок, скільки щасливі посмішки дітей, які бавляться іграшками "ТехноК" просто на вулицях міста.

"Коли я йду Франківськом і бачу, що діти граються нашими іграшками, а не китайськими,  це найбільший кайф!"  ділиться Олег Цимбалюк.

 

Якість і безпека – понад усе

Олег Цимбалюк запевняє, що на підприємстві чітко дотримуються вимоги законодавства щодо безпечності пластикових іграшок. Тут використовують лише екологічні види пластмаси. Суворо забороняється використовувати перероблену пластмасу, як часом буває з дешевими китайськими іграшками.

"Не вся китайська іграшка, але та, яка йде в Україну, часто виготовляється із переробленої пластмаси. Найстрашніше, коли пластик переробляється із лікарських шприців. В одноразових пластикових шприцах з усього світу збирається масло і залишки медикаментів. Якщо цей пластик потрапляє в іграшку, це дуже небезпечно",  пояснює пан Олег.

Зазначимо, що пластмаса переплавляється при 180 С°. Однак не всі хімікати можуть випаруватися чи розкластися при такій температурі. Іграшки з неякісної пластмаси мають специфічний запах, і їх краще дітям не давати.

Тому на "Інтелкомі" закуповують чистий пластик через посередників у Польщі та Словаччині.

Аби запобігти потраплянню в продукцію неякісних барвників, підприємство обирає лише ті, які можуть використовуватися для харчової промисловості.

"На сьогоднішній день в Україні діють більш жорсткі норми щодо пластмасових іграшок. Десь це краще, десь – гірше. Наприклад, вимог щодо інформативної частини на іграшці у нас набагато більше, тобто на іграшці для покупця має бути значно більше інформації, ніж цього вимагають у європейських країнах. Всі інші вимоги – хімічні, механічні  ідентичні євросоюзівським",  розповідає комерційний директор.

"Жодна іграшка, яку ми подавали на сертифікацію в Європі, не була повернута з тих чи інших причин. Всі пройшли сертифікацію",  наголошує Олег Цимбалюк.

На сьогодні на "Інтелкомі" впроваджена система управління якістю ISО 9001, всі іграшки сертифіковані в Україні, країнах СНД та Європейського Союзу. 

У 2015 році франківські іграшки отримали високу оцінку з безпечності від експертів авторитетної організації "TÜV", що в Будапешті. 

"Сертифікація не є проблемою. Це просто шмат роботи, який треба виконувати. Треба заповнювати форми, дізнаватися вимоги, надавати зразки",  додає Олег Цимбалюк.

Наразі в Україні на етапі сертифікації для експорту пластмасових іграшок в ЄС ще два підприємства – в Одесі і в Чернівцях.

 

Географія розширюється

"Інтелком" експортує іграшки в Європу з 2001 року. Працювали з Словаччиною та Угорщиною ще до того, як ці країни стали членами ЄС.

У 2016 році торговий знак "ТехноК" запатентували у країнах ЄС. Цього ж року компанія вперше представила свою продукцію на міжнародній виставці "Spielwarenmesse", яка щорічно проходить в німецькому місті Нюрнберг.

З 1 січня 2016 року запрацювала Глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі (ГВЗВТ). Втім, франківське підприємство настільки успішно пристосувалося до реалій і вимог європейського ринку до ГВЗВТ, що змін практично не відчуло. Зрештою, мита на експорт іграшок в ЄС і до цього були незначні, а з сертифікацією у франківців завжди все гаразд.  

"Всі документи, які ми оформляли раніше, ми продовжуємо оформляти. Незабаром ми будемо мати статус "уповноваженого експортера". Це вже, можливо, допоможе. Тоді нам не треба буде виготовляти сертифікат походження товару для Європи. Ми вже подали документи на митницю".

Втім, скасування мита на продаж іграшок в Європу є для компанії особливо доречним і привабливим на тлі кроків Росії. РФ з 1 січня цього року запровадила мито на українські іграшки у розмірі 9-10,5% в залежності від категорії виробів.

 

Сьогодні іграшки "TechnoK" можна купити у Польщі, Болгарії, Литві, Латвії, Угорщині, Словаччині, Чехії. Зараз ведуться переговори з італійцями, німцями, сербами та хорватами.

 

Як зберегти довіру і не порушити закон

На переконання Олега Цимбалюка, основна проблема сьогодні для українського виробника у тому, щоб здобути довіру іноземного партнера та вписатися у його вимоги, які інколи суперечать вимогам законодавства України. Єдине, що перешкоджає вільній торгівлі з іншими країнами, – це вітчизняні норми валютного контролю.

"Наприклад, ми мали переговори з мережею "Auchan" у Польщі, і вони сказали, що беруть нашу іграшку, але розрахунок буде за 180 днів. Ми знаємо, що ця компанія нас не підведе. Але наше "валютне" законодавство такого не допускає. Ми змушені шукати посередника, який на цьому заробить, але буде постачати продукцію на "Auchan", "Intermarche" чи "Tesco",  розповідає комерційний директор. 

За його словами, для іноземного виробника 90 днів для здійснення розрахунку за придбаний товар – часто мало. Тому іноземні партнери схильні змінити постачальників української продукції навіть на білоруських, оскільки ця країна пропонує більш гнучкі умови експортно-імпортних операцій і розрахунків.

Проблеми виникають і при замовленні обладнання з Китаю. На його виготовлення та транспортування потрібно 4-5 місяців, але знову ж таки оплачувати цю послугу за українськими вимогами незручно.

"Кожна нова влада обіцяє, що перегляне ці норми. Бо для виробників це дуже погано",  переконаний Цимбалюк.

В Державній податковій інспекції Івано-Франківська погоджуються, що проблема є, але не таких масштабів, які би вплинули на робочий процес.

Начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Любомир Слободян зазначає, що нормативна база саме така, щоб захистити валютний баланс України.

"Відповідна постанова зроблена для того, щоб контролювати механізм неповернення виручки в тих, хто хотів би вивести кошти за кордон. Країна має якось захищатися, адже буде повний хаос, якщо дати таку можливість. Для цього і встановлені такі обмеження",  пояснює Слободян.

У разі збільшення терміну повернення валютної виручки недобросовісні підприємства матимуть достатньо часу, щоб вивести тим чи іншим способом кошти за межі України і збанкрутувати.

Любомир Слободян зазначає, що є прості банківські механізми, якими українські добросовісні підприємці, на жаль, не дуже охоче користуються.

"Є багато цікавих банківських інструментів, які дають можливість працювати з іноземними партнерами, але не завжди підприємці їх добре розуміють, а фахівця брати не хочуть, оскільки фахівець коштує дорого. А це варто робити, особливо якщо мова йде про значні обороти, які складають мільйони",  каже податківець.

За його словами, іноземні партнери розуміють, що законодавство будь-якої країни порушувати не можна, тому навіть за таких умов продовжують співпрацювати з українськими підприємствами.

"Партнер за кордоном так само добре володіє законодавством і своїм, і іноземної країни,  зазначає Любомир Слободян.  Він прекрасно розуміє, що якщо у країні є закон, то його не можна порушувати, якою б не була ця країна. Тим більше, коли мова йде про торгівлю з Європою, де всі законослухняні".

Якщо підприємець не вкладається в 90-денний термін повернення валютної виручки, то отримає штрафну санкцію і в гіршому випадку може бути позбавлений права експортувати продукцію за кордон. Якщо іноземний недобросовісний партнер і справді не розрахувався за товар, то український підприємець може звернутися із позовною заявою до суду, зареєструвати її і подати інформацію до Нацбанку чи іншого контролюючого органу, щоб підтвердити, що порушення було не з їх вини.

"Безвихідних ситуацій не буває! Тут немає нічого надкритичного, що би могло зупинити бізнес чи розвиток підприємства. З другої сторони, на мою думку, як звичайної людини, країна однозначно повинна страхуватися від можливих втрат. Буде "лазєйка"  будуть користуватися нею",  додає Любомир Слободян.

 

Амбіції 

Плани в "Інтелкомі" глобальні – хочуть зробити те, чого у світі ще ніхто не робив, та стати популярнішими за "Lego".

"Нас там ніхто не чекає. Є конкуренція, ринок вже сформований і стабільний. Це не ринок Молдавії чи Грузії, які ще не сформувалися. А ЄС працює вже десятками років, і вийти на ці ринки з чимось новим дуже важко. Якщо німець брав товар у німця, то запропонувати йому продукцію від українця буде дуже непросто, навіть якщо це буде дешевший товар. Завжди надається перевага своєму товару. Особливо це відчутно у Польщі, де є багато своїх виробників",  каже Олег Цимбалюк.

Щороку на ринку іграшок, як і на ринку моди, нові тенденції. Компанія стежить за ними і намагається бути в тренді. 

В "Інтелкомі" вирішили поєднати традиційні іграшки із сучасними технологіями. Так, тут першими в світі створили повні відеоінструкції зі збору металевих конструкторів, на які можна зайти по QR-коду з позначкою YouTube на коробці конструктора. Збираючи конструктор, можна в будь-який момент зупинити відео та перевірити правильність складання моделі.

"Якщо ми приносимо машинку в Європу, там вже є 10 машинок. У кращому випадку її поставлять поруч із ними. Ми цим нікого не здивуємо. А якщо ми покажемо, що телефоном можна просканувати QR-код, зайти в Інтернет і побачити, як іграшка рухається?"  міркує директор.

Відео: TechnoK Toys ТехноК Тойз. Покрокова інструкція збирання моделі Гелікоптер металевого конструктора "Мілітарі"

В "Інтелкомі" мріють, що їх іграшки невдовзі будуть продаватися через Amazon та e-Bay не тільки в Європі, а й в Америці.

"Щастя підприємства в його розвитку,  каже Олег Цимбалюк.  А ми розвиваємось!" 

Олена БАС, фото і відео Юрія Паливоди

 

Матеріал публікується в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що реалізується Громадською організацією "Інтерньюз-Україна" у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора редакції КУРСу та не обов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.

КОМЕНТУВАТИ